Визначте стиль і поясніть чому саме цей стиль: У всіх цивілізованих народів акцентуаційним зразком є мова акторів національних театрів та кіно, мова дикторів радіо й телебачення. Нам, українцям, у цьому, як і ще багато в чому, не пощастило. Незважаючи на те, що ми дали світові Олександра Довженка, фільмів доброю українською мовою бачимо мало. Значна частина представників сучасного українського театру не українські артисти, а люди, що грають роль українських артистів, бо розмовляють по-українському тільки на сцені. І коли проходиш повз будинок Інституту театрального мистецтва та чуєш російськомовні діалоги майбутніх діячів нашого кону, то з гіркотою усвідомлюєш, що різких змін на краще в найближчі роки не передбачається. На радіо й телебаченні справи в цій ділянці ще гірші. Коли, приміром, в українському слові є подвійний наголос, вибирають спільний з російським: завжди, договір, алфавіт (рос. всегда, договор, алфавит), хоч природніші традиційні наголоси завжди, договір. Наголос у слові алфавіт на другому складі основний у нашій мові, бо збігається з грецьким алфавітон, від якого походить українська лексема. Так само й параліч від паралісі, феномен від феноменом тощо. Це свідчить про давні й безпосередні зв’язки українців із греками. Займенники той, цей у родовому відмінку однини мають наголос на закінченні — того, цього. А коли їх уживають із прийменниками, то наголошують на першому складі: до (після) того (цього Джерелом розхитування акцентуаційних норм є також необґрунтоване перенесення діалектних наголосів у літературну мову. Останнім часом чуємо імперський та ринковий. Треба пам’ятати, що ці прикметники мають наголос на тому самому складі, що й іменники, від яких вони утворені: імперія — імперський, ринок —ринковий. Поширені в розмовному мовленні варіанти імперський, ринковий є ненормативними.

Це науковий стиль мовлення. У тексті зустрічаються наукові терміни, які б ніхто не став вживати у розмовному чи художньому стилі. До того ж в тексті присутні доведення певних фактів за до науки(а саме лінгвістики).

Охорона птахів.
Як уже зазначалося, птахи є для людини надзвичай-но корисними хребетними. Проте з кожним роком все більше видів пта-хів зменшується за чисельністю, поширенням, багато які стають рідкіс-ними або зовсім зникають на великих територіях (на сьогодні повністю зникло близько 200 видів). Для того, щоб запобігти зникненню птахів, їх треба охороняти. Мало занести той чи інший вид на сторінки Червоної книги, прийняти закон про охорону тварин або певних видів птахів - тре-ба вивчати птахів, знати їхні потреби щодо навколишнього середовища.
В Україні особлива увага приділяється охороні видів птахів, яких зане-сено до Червоної книги України. Заради збереження багатьох рідкісних і зникаючих видів створюються природні заповідники, заказники (напр., Чорноморський заповідник, заповідник «Лебедині острови», Липовецький орнітологічний заказник, що на Черкащині). Рідкісних птахів розводять у вольєрах і випускають потім на волю, у природні для них умови життя (напр., так розводять деяких хижих птахів в Одеському зоопарку). Багато робиться і для збереження звичного середовища їхньо-го проживання (напр., ліси, озера, болота, степи). Людина допомагає пта-хам, розвішуючи штучні домівки, лаштуючи спеціальні платформи для пташиних гнізд. Важливо також підгодовувати пернатих у скрутні часи, як-от узимку.
Більшість птахів є перелітними. Тому важливо розвивати міжнародне співробітництво, щоб гніздових птахів України однаково добре охороняли в усіх країнах, де вони зимують і куди перелітають.
З метою охорони птахів встановлюють суворо обмежені терміни по-лювання, зокрема забороняється полювати на птахів під час їхнього роз-множення.
Охороняють птахів в Україні, як і в інших країнах, не тільки державні установи, а й громадські організації. Серед таких громадських організацій найбільшою є Товариство охорони та вивчення птахів України (при ка-федрі зоології Національного університету ім. Т.Шевченка; поштова адреса Товариства - м. Київ - 187, а/с 161), яке охоче співпрацює з широкими верствами населення.
Особливості органів кровообігу системи травлення птахів.
Травна система птахів починається дзьобом. Дзьоби у різ-них видів птахів розрізняються за формою та розмірами, їхня форма свід-чить про характер живлення птахів. Зубів у них немає, тому подрібню-вати їжу вони можуть дзьобом. Хижі птахи, наприклад, своїм гачкоподібним дзьобом розривають здобич на дрібні шматки, які проковтують. Більшість птахів проковтує свою їжу цілою.
У ротовій порожнині міститься язик, до неї відкриваються протоки слинних залоз. Наприклад, дятел за до свого язика, що досить далеко висувається і має гострий твердий кінець, дістає комах та їхніх личинок із довгих ходів, які вони роблять у деревині. Слина не тільки змо-чує їжу і сприяє її проходженню до стравоходу, але й бере участь у трав-ленні, оскільки містить деякі травні ферменти.
Змочена слиною їжа з ротової порожнини переходить до стравоходу. У ньому є характерне для птахів розширення - воло. У волі їжа деякий час затримується і розмочується. Це важливо для тих птахів, які спожи-вають тверді корми (напр., зерно). У голубів у спеціальних залозах вола під час годування пташенят утворюється так зване „пташине молоко” - піниста білкова маса. Саме нею птахи годують своїх пташенят. Багато птахів (напр., мартини, баклани, пелікани) у своєму волі переносить їжу з місць годівлі до свого гнізда пташенятам. Із вола їжа потрапляє по нижній частині стравоходу до шлунка.
Шлунок птахів складається з двох відділів. Спочатку їжа надходить до залозистого шлунка. У ньому до їжі додається шлунковий сік, який забезпечує подальше її перетравлення. Із залозистого шлунка їжа потрап-ляє до м'язового шлунка. Він має товсті м'язові стінки, а його поверхня вкрита зроговілою шорсткою плівкою. Завдяки скороченню м'язів стінок шлунка, його шорсткому внутрішньому покриттю та камінцям, які проков-тують птахи, їжа, змочена травним соком, перетирається до кашоподібно-го стану.

Охорона птахів.Як уже зазначалося, птахи є для людини надзвичайно корисними хребетними. Проте з кожним роком все більше видів птахів зменшується за чисельністю, поширенням, багато які стають рідкісними або зовсім зникають на великих територіях (на сьогодні повністю зникло близько 200 видів). Для того, щоб запобігти зникненню птахів, їх треба охороняти. Мало занести той чи інший вид на сторінки Червоної книги, прийняти закон про охорону тварин або певних видів птахів - треба вивчати птахів, знати їхні потреби щодо навколишнього середовища.В Україні особлива увага приділяється охороні видів птахів, яких занесено до Червоної книги України. Заради збереження багатьох рідкісних і зникаючих видів створюються природні заповідники, заказники (напр., Чорноморський заповідник, заповідник "Лебедині острови", Липовецький орнітологічний заказник, що на Черкащині). Рідкісних птахів розводять у вольєрах і випускають потім на волю, у природні для них умови життя (напр., так розводять деяких хижих птахів в Одеському зоопарку). Багато робиться і для збереження звичного середовища їхнього проживання (напр., ліси, озера, болота, степи). Людина допомагає птахам, розвішуючи штучні домівки, лаштуючи спеціальні платформи для пташиних гнізд. Важливо також підгодовувати пернатих у скрутні часи, як-от узимку.Більшість птахів є перелітними. Тому важливо розвивати міжнародне співробітництво, щоб гніздових птахів України однаково добре охороняли в усіх країнах, де вони зимують і куди перелітають.З метою охорони птахів встановлюють суворо обмежені терміни полювання, зокрема забороняється полювати на птахів під час їхнього розмноження.Охороняють птахів в Україні, як і в інших країнах, не тільки державні установи, а й громадські організації. Серед таких громадських організацій найбільшою є Товариство охорони та вивчення птахів України (при кафедрі зоології Національного університету ім. Т.Шевченка; поштова адреса Товариства - м. Київ - 187, а/с 161), яке охоче співпрацює з широкими верствами населення.Особливості органів кровообігу системи травлення птахів.Травна система птахів починається дзьобом. Дзьоби у різних видів птахів розрізняються за формою та розмірами, їхня форма свідчить про характер живлення птахів. Зубів у них немає, тому подрібнювати їжу вони можуть дзьобом. Хижі птахи, наприклад, своїм гачкоподібним дзьобом розривають здобич на дрібні шматки, які проковтують. Більшість птахів проковтує свою їжу цілою.У ротовій порожнині міститься язик, до неї відкриваються протоки слинних залоз. Наприклад, дятел за до свого язика, що досить далеко висувається і має гострий твердий кінець, дістає комах та їхніх личинок із довгих ходів, які вони роблять у деревині. Слина не тільки змочує їжу і сприяє її проходженню до стравоходу, але й бере участь у травленні, оскільки містить деякі травні ферменти.