Девіз уроку – слова О. Авраменка: «Шануйте себе, дбаючи про чистоту своєї мови». І. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого. (Перед виконанням практичних завдань повторіть вивчений теоретичний матеріал з теми «Лексикологія. Фразеологія» ( Параграфи 8 – 17 Всі завдання виконуйте письмово, уважно читаючи завдання до кожного з них. 1. Вправа «Так-ні»( прочитайте питання, давши письмово відповідь «Так» чи «Ні») 1. Лексикологія вивчає правильну вимову слів . 2. За походженням слова бувають власне українські та запозичені. 3. Значення запозиченого слова ми можемо знайти в словнику іншомовних слів 4. До пасивної лексики належать тільки застарілі сова 5. Неологізми – це нові слова, які щойно з’явились у мові 6. Загальновживані слова – це слова, які зрозумілі всім мовцям незалежно від віку, статі, професії 7. Діалектні слова – це слова, які вживають люди певної професії ччя – це перекручені, спотворені слова української мови 9. Офіційно-ділова лексика використовується в діловому спілкуванні 10. Фразеологія вивчає будову словосполучень і речень . 11. Фразеологізм – стійке, неподільне словосполучення, яке можна замінити синонімом 12. Значення фразеологізму можна знайти у тлумачному словнику 13. Прислів’я, приказки, крилаті вислови належать до фразеологізмів. 2. Робота на картках. Картка 1 До застарілих слів дібрати відповідні загальновживані слова. З двома застарілими словами (на вибір) скласти речення. Ліпота, стезя, перст, чоло, десниця, рамена, глаголити, вуста. Для довідок. Краса, шлях, палець, лоб, правиця, плечі, говорити, губи. Картка 2 До діалектних слів дібрати відповідні загальновживані слова. З двома діалектними словами (на вибір) скласти речення. Легінь, когут, бузько, ґазда, гуторити, пательня, файний, квасець. Для довідок. Парубок, лелека, говорити, півень, сковорода, щавель, гарний, господар. ІІ. Удосконалення вмінь і навичок з теми. 1. Реконтрукція. Замініть виділені в реченнях слова власне україн¬ськими. За потребою користуйтеся довідкою. 1. Дівчинка хвалилася новим голубим платтям. 2. Він не хотів гратися з дітьми, бо ті насміхалися з його веснянок. 3. Донька десь затрималася, і мати почала тривожитися. 4. За горизонтом верби і то¬полі. Слова для довідки. Бавитися, баритися, бентежити, виднокіл, ластовиння, хизуватися. 2. Вибірково-розподільча робота. Випишіть застарілі слова, неологізми, розподіліть у 3 стовпчики – архаїзми, історизми, неологізми. 1. На голові у жінки був високий очіпок. 2. Не створюйте та не розсилайте спам. 3. Устами дитини глаголить істина. 4. Листя падає – осінь листопадує. 5. Ми сім’єю ходили грати в боулінг. 6. Крикнув цар на свої гайдуки. 7. Річка свічадо своє розгорнула і красувалась, цвіла, усміхалась. 8. Роззули козака із чобіт у постоли. ІІІ. Домашнє завдання. Установіть відповідність між групами та прикладами стилістично забарвленої лексики. Приклад Група лексики 1 канхвета, діжурний, канєшно, укусний А діалектні слова 2 діагноз, рецепт, ліки, хвороба Б загальновживана лексика 3 підмет, косинус, меридіан, цитоплазма В чні слова 4 файний, бараболя, когут, легінь Г професіоналізми 5 протокол, угода, розпорядження, заява Ґ слова-терміни 6 вода, рука, зелений, брат Д офіційно-ділова лексика 4. Синтаксичний розбір речення. Прочитайте гумористичну розповідь про Петю Мимовуха, знайдіть і підкресліть фразеологізми, з’ясуйте(усно) їхнє значення. Випишіть третє речення, виконайте його синтаксичний розбір (підкресліть граматичну основу речення, другорядні члени речення, напишіть характеристику речення: розпов., неокл. І т д). Як у першій чверті Петя Мимовух цілі дні ловив старанно в класі мух. У другій чверті й мух не стало. Не зівав, цілу чверть ловив наш Петя гав.У третій майже й на уроки не ходив, бо на вулиці він витрішки ловив. А в четвертій він потилицю вже чуха, жде він іспитів, неначе віл обуха (Д.Білоус).

1. Вправа «Так-ні»( прочитайте питання, давши письмово відповідь «Так» чи «Ні»)

1. Лексикологія вивчає правильну вимову слів . (Ні)

2. За походженням слова бувають власне українські та запозичені. ( Так)

3. Значення запозиченого слова ми можемо знайти в словнику іншомовних слів. (Так)

4. До пасивної лексики належать тільки застарілі сова (Ні)

5. Неологізми – це нові слова, які щойно з’явились у мові ( Так)

6. Загальновживані слова – це слова, які зрозумілі всім мовцям незалежно від віку, статі, професії ( Так)

7. Діалектні слова – це слова, які вживають люди певної професії ( Ні)

8. Просторіччя – це перекручені, спотворені слова української мови (Так)

9. Офіційно-ділова лексика використовується в діловому спілкуванні (Так)

10. Фразеологія вивчає будову словосполучень і речень . (Ні)

11. Фразеологізм – стійке, неподільне словосполучення, яке можна замінити синонімом (Ні)

12. Значення фразеологізму можна знайти у тлумачному словнику(Так)

13. Прислів’я, приказки, крилаті вислови належать до фразеологізмів. (Так)

2. Робота на картках.

Картка 1

До застарілих слів дібрати відповідні загальновживані слова. З двома застарілими словами (на вибір) скласти речення.

Ліпота, стезя, перст, чоло, десниця, рамена, глаголити, вуста.

Для довідок. Краса, шлях, палець, лоб, правиця, плечі, говорити, губи.

Ліпота - краса

Стезя - шлях

Вуста - губи

Десниця - правиця

Рамена - плечі

Перст - палець

Глаголити - говорити

Чоло - лоб

Глаголили його вуста, що шлях через степ буде найближчим до Запорізької Січі.

Картка 2

До діалектних слів дібрати відповідні загальновживані слова. З двома діалектними словами (на вибір) скласти речення.

Легінь, когут, бузько, ґазда, гуторити, пательня, файний, квасець.

Для довідок. Парубок, лелека, говорити, півень, сковорода, щавель, гарний, господар.

Легінь- парубок

Когут- півень

бузько-лелека

газда-господар

гуторити-говорити

пательня-сковорода

файний-гарний

квасець-щавель

В нашому селі живе  дуже гарний парубок. В нього закохано половина села дівчат.

ІІ. Удосконалення вмінь і навичок з теми.

1. Дівчинка хизувалася новим голубим платтям.

2. Він не хотів бавитися з дітьми, бо ті насміхалися з його веснянок.

3. Донька десь затрималася, і мати почала бентежитись

4. За видноколом верби і тополі.

2. Вибірково-розподільча робота.

Випишіть застарілі слова, неологізми, розподіліть у 3 стовпчики – архаїзми, історизми, неологізми.

Архаїзми:

1. На голові у жінки був високий очіпок.

4. Листя падає – осінь листопадує.

8. Роззули козака із чобіт у постоли.

Історизми:

3. Устами дитини глаголить істина.

6. Крикнув цар на свої гайдуки.

Неологізи:

2. Не створюйте та не розсилайте спам.

5. Ми сім’єю ходили грати в боулінг.

ІІІ. Домашнє завдання.

Установіть відповідність між групами та прикладами стилістично забарвленої лексики.

Приклад Група лексики

1 -В, 2-Г, 3- Ґ, 4-А, 5-Д, 6-Б.

Простите 4 задание я не смогла зделать

Но я очень старалась. Можно наилучший ответ❤

ответ:Бабусю, пише тобі твоя улюблена онука Ганнуся. Як ти себе почуваєш? Як справи? Як там мій дідусь? Бабуню, щиро вірю, що у вас все чудово. Сподіваюсь, ми скоро побачимось. Певна річ, я б із задоволенням залишилась у вас погостювати на літо.

Бабусю, я закінчила рік відмінницею. Нарешті, я вільна від навчання. Тепер я мрію лише про подорожі та побаченні із близькими людьми. Бабуню, передавай привіт діду та сусіду Іллі. Чекаємо на зустріч!

З любов'ю,

Ганнуся.

Звертання: бабусю, бабуню.

Вставні слова: сподіваюсь, певна річ, нарешті.

1. Б; 2. Г; 3. А; 4. А,Г; 5. В, Г; 6. 1- В, Е; 2. А, Б; 3. Г, Д; 7. 1 - Г  2-;  3- В 4- А; 5 - Б, Д; 6. - Е;  8. Того літа, гадаю, пощастило мені довідатися про те, чого раніше й підозрювати не міг. Я взнав  від Миколки, що, наприклад, не тільки люди ходять у гості одне до одного, а й дерева до дерев. Так,

скажімо, верба в лузі ходить у гості до калини. І квітки вчащають у гості до квіток — настурція до  калачика, красоля до повитиці, матіола до березки, бо їм теж, мабуть,  кортить побути разом.  Комусь іншому я, певно, й не повірив би, але як я міг не повірити Миколці Кострубі, у якого

за незмінного свідка завжди виступав пес Боніфацій! 9. Здавалося, дощ буде лити вічно. Нам здавалося, що ми вже під'їжджаємо до річки.

Объяснение: