1. Пунктуаційну помилку допущено в реченні з однорідними членами * А Шалений вітер хвилі гнав і розсівав туман руками. Б Над селами, над нивами, лугами, та долинами велика хмара йшла. В Дощик нитками плететься, в’ється, сиплеться і ллється по ріллі. Г Ось летить-кружляє пухнаста сніжинка і опускається прямо на серце. 2. Спрощення в групах приголосних на письмі відбувається в усіх словах рядка * А балас..ний, корис..ний, щас..ливий, улес..ливо Б доблес..ний, ус..ний, компос..ний, хвас..ливий В шіс..надцять, віс..ник, вис..нути, свис..нуги Г безвиїз..ний, влас..ний, зліс..ний, кіс..лявий Д не навис..ний, якіс..ний, ціліс..ний, мес..ник

1. Пунктуаційну помилку допущено в реченні з однорідними членами *  Б Над селами, над нивами, лугами, та долинами велика хмара йшла.

2. Спрощення в групах приголосних на письмі відбувається в усіх словах рядка *  Д ненависний, якісний, цілісний, месник

Спив-  префикс (1 слово) учас-коринь, -н- суфикс, ик-закинчення. С-префикс, -пис-коринь,--ат-суфикс,-и-закинч.  При-префикс,-маз-коринь,-ат-суфикс, -и-закинч. Проти-префикс, -танк-коринь,-ов-суфикс,-ий-закинч. Миж-префикс,-мис-коринь,--к- суфикс,-ий-закинч. Про-преф., -чит-коринь,-ат- суфикс,-и-закинч. Над-преф,-пис-коринь,-ат-суфикс,-и-закинчення. Перед-префикс (1 слово)-, осин-коринь,-н-суфикс-, ий-закинчення. Пра-преф., -баб-коринь,-а-закинчення. Вси слова мають--основу : це--преф.+коринь+суф.  без закинчення. Извините за русскую клавиатуру.

З

Звук павутинки» наповнена мріями та уявою про кращий світ, без сірих буднів та жорстокості. В думках головного героя Льоньки, який скоро перейде в третій клас, повно дивовижних епізодів природи. Це навіть не просто звичайні фантазії, це те, чим живе наш головний герой.
У нього є два вірних супутники: старий вчений Адам, який приїхав до села скоротати свої останні дні по причині тяжкої хвороби (малокрів’я) та уявна подруга Ніна, з якою він спілкується, немов вона реальна. Вчений є єдиною живою людиною, яка змогла зрозуміти такий химерний і водночас щирий та добрий світ в думках хлопчика. Старий чоловік спроможний бачити світ як і Льонька. Адам, побачивши плавуче листя на воді, каже що то флотилія, а хлопчик – це не школярик, а справжній командир морського флоту.

Можливо, коли хлопець буде старшим, він збереже частинку тих фантазій у своїх спогадах і зможе розуміти інших дітей з подібними мріями. Коли настає трагічний момент і Адаму залишаються вже лічені дні до його дати смерті, він всеодно не здається. Старий чоловік вже не спороможний підвестись з ліжка, але всеодно приділяє увагу школярику: розповідає цікаві історії або слухає вигадані оповідання хлопчини. Образ вченого не залишить байдужим нікого, бо він і є зображенням людини, яка розуміє добро та вічність краси рідної землі. Ніна інколи здається школяреві настільки живою, що він деколи сумнівається в її вигаданості. Діти разом добре проводять час: слухають звуки павутиння (павукове радіо) і ходять до глиняної печери.
Цей твір показує читачеві, що в нашому сучасному світі залишилась ще вічна, добра і неповторна краса природи, яка є безсмертною. Автор також показує, що людина спроможна її побачити. Достатньо лише прислухатись до неї та постаратись відчути її і вона неодмінно відгукнеться.