Объяснение:
В університеті мені подобається навчатися. Там студентів, хоч греблю гати. Звісно, бувають викладачі без душі, а є такі, що комар носа не підточить. У мою ахілесову п'яту поцілив викладач з історії України і економики . Мене кидало і в жар і в піт, але якось я склав іспит на хорошу оцінку, а точніще на 5 балів . не потрібно усе брати близько до серця, а спокійно, виважено оцінювати ситуацію. На іспитах аж земля горить під ногами. Часом о третій ночі мені надають на горіхи мої співмешканці. Але ж дружба - то святе. Я сушив голову п'ять років день у день. Результат очевидний. Я отримав диплом магістра і золоту медаль, і знайшов оту золоту середину у своєму житті. Зараз убив два зайці: працюю офіційно на роботі і підробляю репетитором по економіки .
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Повільно й тихо сонце сходить.
Учуся в світі жити у квітів і пташок.
На схилах Дністра нас зустрінуть трави і квіти.
Вечірнє сонечко гай золотило, Дніпро і поле золотом крило.
Є в «Кобзарі» і про гайдамаків, і про Підкову, і про Гамалію. (І про гайдамаків, і про Підкову, у про Гамалію - однорід.)
Теє слово всім давало то розвогу, то пораду. (То розвогу, то пораду - однорід.)
На вустах розцвітає слово і любистково, і барвінково. (І любистково і барвінково - однорід.)