Людина й природа – дві складові, які не можуть існувати одна без одної. Сонце, земля, дерева, вода, кисень, безумовно, потрібні людині. Але сьогодні її діяльність, на жаль, має згубний вплив. Кожен із нас любить насолоджуватися життям. Нам подобається дихати свіжим повітрям, пити чисту воду, ходити на пікніки, ніжитись на пляжах. Тому головний обов’язок – зберегти це життя, підтримуючи гармонію в природі. То що треба робити, щоб зберегти природу рідного краю? Про це нам розповідають ще на шкільних уроках із природознавства. Тому, я вважаю, що такі речі розуміє навіть школяр-початківець. І починати потрібно із самого себе. Не нищити дерев, викидати сміття в спеціальні контейнери, обережно поводити себе на лісових галявинах – все це елементарні правила, які впливають на стан навколишнього середовища. До довкіллю – обов’язок кожного. Не варто думати, що одна людина нічого не змінить. Змінить! Достатньо лише почати. І результат не змусить себе чекати. Спробуйте вимикати побутові прибори на ніч, замініть всі звичайні лампочки в будинку на енергозберігаючі, не використовуйте пластик і поліетиленові пакети, економте воду, не полюйте на рідкісних тварин. Здається, складно себе переналаштувати, особливо, коли ці речі стали буденними. Та переборювати старі звички рано чи пізно доведеться. Тому, задумайтесь про своє майбутнє. Воно в небезпеці, воно просить про до Любіть свій край, своє місто, свою землю! Збережіть життя собі й нащадкам!
Джерело: https://dovidka.biz.ua/yak-zberegti-prirodu-ridnogo-krayu/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Дорогий сину, таткові нелегко нині, може, не скоро вдасться і звидітися. Отож — рости добрим козаком, чесним і правдивим, не потурай злу і знай, що Твій батько віддавав усе своє життя, аби людям жилося краще — всім людям, на всій землі. І рости чесним українцем, а не яловим хахлом. Цілую. Вірю в Тебе. Тато 14.02.1978. Який стиль тут?
Над степом пролітав лебідь з пишними білими крильми. Він гордо розмахував ними, лишаючи тінь на пасовиську. Кожен, хто його бачив з захопленням плескав руками і промовляв щось накшталт “Який красень”. Одного дня, літаючи над озером, лебідь вирішив спуститись до води. Він був надзвичайно юним і тому не думав про небезпеки, які на нього могли тут чатувати. Саме в той час на озері ловив рибу місцевий рибалка. Чоловік був похилого віку, тому через палке сонце не побачив як на воду щось сіло. Звичайним рухом він закинув вудку у воду. Лебідь побачив чоловіка і почав пливти до нього, бо його охопила цікавість. Раптом він відчув, як щось гостре занурилось у його крило. Птах намагався вирватись , але не міг. Гачок ввпився в його жили і унеможливив рух. Він думав, що от-от помре та нарешті гачок виліз з його шікри, лишаючи довгий кровавий слід. Лебідь не зміг через це полетіти з озера і лишився там надовго.
...Так минали дні за днями. Рана так і не змогла загоїтись. Хатку лебідь освоїв і жив у ній. Одного дня він побачив як до нього хтось йде. Він з острахом почав вдивлятись у постать того, хто наближався. Це був той чоловік, який його ранив. Птах дивився на нього зі злим поглядом, очікуючи повторної кривди. Натомість чоловік поклав біля лебедя багато крихт хліба і ще чогось. Несміливо і з жалем він подивився в очі лебедя і промовив “Пробач мені. Надіюсь, хатинка, яку я змайстрував для тебе хоч трохи зможе залагодити мою вину...”
Объяснение: