Твір на тему: цінуйте задоволення бути молодим.

цінуй те, що маєш. коли ти ще молодий, все тобі дозволено. ти ні про що не думаеш, за тебе все вирішують батьки. вони піклуються про тебе. яке щастя бути молодим, коли ні про що не треба піклуватись, нема ніяких проблем. ми не цінемо нашу молодість, а коли виростаємо, то розуміємо що молодість - найкраща пора в житті кожної людини

цінуй те, що маєш. коли ти ще молодий, все тобі дозволено. ти ні про що не думаеш, за тебе все вирішують батьки. вони піклуються про тебе. яке щастя бути молодим, коли ні про що не треба піклуватись, нема ніяких проблем. ми не цінемо нашу молодість, а коли виростаємо, то розуміємо що молодість - найкраща пора в житті кожної людини

 

Загадка розгадка 1. короткий алегоричний опис подій, предметів, явищ, які треба пояснити, відгадати. відповідь на загадку, відгадка. загадка ~ розгадка вдала, весела, дитяча, дотепна, жартівлива, наївна, проста; віршем, прозою. відгадати, дати, загадати, опублікувати, передати по радіо загадку ~ дати, надіслати кому-н., написати відгадку. 2. у перен. знач.: незрозумілі в житті, в природі, в суспільстві, в чому-н. таємниці, загадкові явища. пояснення яких-н. таємниць, загадкових явищ життя, суспільства, природи. загадки незрозумілі, неясні, різноманітні, таємні ~ розгадки вичерпні, остаточні, повні. бути, залишатися, стати загадкою чого-н.; наближатися, приближатися до розв’язання загадки ~ до розгадки чого-н.; находити, шукати розгадку, стати розгадкою чого-н. така ваша загадка, що нема й розгадки. де є загадка, там мусить бути й розгадка (народні прислів’я). загадувати ~ розгадувати, загадування ~ розгадування, загадка ~ відгадка

Слова вони ж також цій майже безсмертній силі людьми. без слів не було б підлабузників і лицемірів, не могли існувати добро і зло. світ втратив би барву, став сірим, нецікавим, пустим. завдяки словам яскравіє не тільки світ, а й людина. всі емоції й почуття виникають здебільшого від слів. і все частіше слова розкривають сутність людини, роблячи її беззахисною, відкритою всім і всьому: пліткам, чуткам, розмовам злих язиків. навряд чи хтось може втриматись від того, щоб не перемити кісточки тій чи іншій людині зі знайомими, друзями, товаришами. а слова виростають як квіти на лугу, цвітуть,переливаються палітрою кольорів природи. коли ж людина говорить, то зриває ці квіти і збирає у букет, даруючи їх тій людині, про яку веде мову. інколи ці квіти ніжно-рожевих тонів, іноді чорного траурного відтінку, а іноді й дарують зів'ялі пониклі букети. певно, ніжні ароматні квіти приносять друзі, чорні – вороги, а зів'ялі – лицеміри. на жаль, ці букети невидимі, побачити їх майже неможливо. і тільки солодкий нектар зів'ялих квітів лягає тобі на вуста й затьмарює обережність. і ті ж слова розкривають тебе, забирають щит таємничості і ві на поталу ворогу. дивлячись від рани, яку завдає лицемір, людина лікує свій душевний біль. можуть пройти і роки, й десятиліття, поки та рана затянеться й заживе. рани заживають завжди. а шрами залишаються назавжди…