30 Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.1. Рано сонечко схопилось у росі перлистій вмилось (І. Фран-ко 2. Річка синіє зітхає сміється (М. Рильський). 3. В'ютьсятумани пливуть над землею (В. Сосюра). 4. Не крийся туманомнебо! (Т. Масенко). 5. Вийди сонечко на наше полечко! (Народнатворчість). 6. Злітай птице у чисте небо! (Г. Гордасевич).Підкресліть однорідні члени речення.Визначте в реченнях звертання.​

Кожна мова по своєму гарна.Але українська відрізняється своєю мелодійністю.Українська мова-це мова моєї душі,така ж мелодійна та співуча,печальна та радісна.Українська мова для мене найрідніша,найкрасивіша, нею написано багато творів та оповідань,віршів та приказок.Мені найбільше сподобалися вірші написані українською мовою Т.Г.Шевченка,Лесі Українки,Павла Тичини,Максима Рильського.Люблю я українську мову,я навчилась(навчився) нею говорити з дитинства,співати пісні,та просто радіти тому що я розмовляю найкращою мовою в світі

Я майже весь свій вільний час проводжу зі своєю сім'єю! Ми кожного разу під час відпочинку знаходимо якісь пригоди, а наша матуся виконує в них головну роль. Ось один із кумедних випадків, який я запам'ятав його на все життя! 
Це було не дуже давно. Кожної осені ми, як великі грибники, вирушаємо до лісу! Нас не цікавить знайдемо ми щось або ні! Нас цікавить сам процес пошуку, ми полюбляємо рискати по місцевості та як вже з'ясувалося шукати пригоди. 
Як це все відбувалося! Я зі своїм братиком, як самі молодші у родині, пішли оглядати територію, за звичай в наш кругозір входить окружність невеликого радіусу. Від нашої зупинки ми відходимо недалеко. Але наша матуся, взявши свою найкращу подругу, пішла у саму чащу лісу, думаючи, що там грибів найбільше. Вони були впевненні, що добре орієнтуються в лісі. Так воно все і сталося, але в переносному значенні! Вже через одну годину, наша чоловіча компанія захотіла їсти, вся їжа лежала у машині, але ми вже звикли до того, що за нами завжди треба заносити хвіст та й почали хвилюватися за наших жінок. Спочатку тато телефонував нашій мамі, щоб дізнатися вони скоро чи ні, а то вже дуже животи скручувало від голоду. Ну як це? Вже півтори години пройшло, а ми ще ненагодовані! На це матуся відповіла, що вона знайшли невеличку галявину грибів та скоро вернуться. Назбиравши повні кошики, мама з подругою звернули увагу на те, що вони втратили орієнтацію на місцевості та не в змозі самостійно вийти з лісу, але мама взяла владу в свої руки і сказала слова великого математика: «Я все порешаю». Вона бере слухавку та телефонує нам, в надії, що ми їх врятуємо. Почувши схвильований голос у мобілці, тато побіг до машини та почав натискати на автомобільний клаксон, знаючи, що звук транспорту вони точно почують та прийдуть. Але це було марно, подруги були вже дуже далеко і почалася паніка. Наш тато, як великий психолог заспокоїв схвильовану матусю та заставив її розповісти йому про місцевість, на якій вони перебувають, в цю хвилину слухавку взяла подруга і як великий Сусанін, почала заводити тата у глухий кут. Таким чином ніхто з них не міг зрозуміти, де вони знаходяться і що робити далі. Вибратися з лісу жінкам допоміг місцевий житель, який на їх щастя проходив мимо. Невдовзі мама з подругою повернулися з повними кошиками грибів, вони не були втомлені та перелякані, а навпаки радісно усміхались, що не можна сказати про нас! Для себе я зробив висновок, що наша рідна матуся знайде вихід з будь-якої ситуації.