Ерепишіть речення, доберіть з дужок потрібні букви. Обґрунтуйте свій вибір. 1. (С, з)падає (с, з)пеки марево бе(з, с)крає (А. Малишко 2. Захід (с, з)гасає, мов (с, з)калка червона, — і наостанку в Дніпро загляда (В. Ткаченко). 3. Вечір в срібній млі ро(з, с)танув, ніч (з, с)пустилася на землю (О. Олесь). 4. Заржавіють від сліз кайдани, самі ж ніколи не (з, с)падуть (Леся Українка). 5. Буйно ро(з, с)рослися трави й кущі, потемнішало листя на деревах (О. Донченко). 6. Бе(з, с)хмарна юність проліта, на(д, т)ходять зрілості літа: позаду твій останній клас, попереду — життя (М. Упеник). 7. Поезія — це завжди неповторність, якийсь бе(з, с)смертний дотик до душі (Л. Костенко). 8. Не гадаймо прожити бе(з, с)сумно, бо життя — то щодня боротьба (П. Грабовський). 9. Рум’яна осінь (з, с)хилить віти, горіхи (з, с)жов­кнуть на ліщині (М. Стельмах). 10. Це все — мій рідний край з бе(з, с)межними полями, земля, моїх батьків (В. Сосюра).

Не знаю, подойдут ли эти, но это то, что нашла в интернете.

Подчас не делать ничего и есть высшее проявление насилия.

По моему глубокому убеждению, человек имеет право распоряжаться собой. Человек имеет право жить, как хочет, если его «хочу» не затрагивает окружающих.

Либерализм по-христиански: никто не смеет отнимать у вас вашего права катиться в ад.

Быть свободной — значит жить, повинуясь интуиции, не причинять никому боль и не судить людей за их ошибки.

Единственная свобода, которая может быть у каждого — свобода выбора.

И снизу лед, и сверху. Маюсь между.

Пробить ли верх иль пробуравить низ?

Люди сами вольны выбирать, во что верить, а во что нет.

Человек без свободы выбора — это не человек.

Одиночество преподносит кучу вариантов.

Выбор — это и есть свобода. Свободен тот, кто может выбирать. Тот, кому навязывают выбор, — раб.

Человеку дано стать палачом, так же, как и дано не становиться им. В конечном итоге выбор за нами.

Ты сделаешь нас пленниками собственного разума. Дашь сознание, но отнимешь свободу выбора. Сделаешь нас рабами.

Кожен має близьку до серця людину, яка в важку хвилину прийде на до підтримає. І ми цю людину ніби приручаємо до себе, адже потім в першу чергу вона звертається до тебе. Те ж можна сказати про тварин, але вони прив"язують своє серце сильніше ніж люди. Взагалі, коли хтось звикає до тебе, твоє до знає, що ти його не покинеш, не зрадиш, то він тоді без тебе не може. Тоді він проситиме до саме в тебе, а не в когось іншого. І тоді ти вже не можеш відмовити, бо без твоєї підтримки твій друг потрапить в велику халепу, і це буде винен не він, а ти.