Під час походів Богдана Хмельницького кобзар їхав відразу за гетьманом, першою особою у війську. Чи кобзарі заслужили таку шану?​

[нарОдж'ен':а] (Великою літерою позначила наголос, над "о" потрібно поставити риску.
3. 4 склади: на/род/же/ння. 2 склад закритий, інші - відкриті.
4. Н-[н]-приголосний, сонорний, передньоязиковий, зубний, зімкнено-прохідний, носовий, твердий, дзвінкий.
А-[а]-голосний, ненаголошений.
Р-[р]-приголосний, сонорний, передньоязиковий, піднебенно-зубний, зімкненно-прохідний, твердий, дзвінкий.
О-[о]-голосний, наголошений.
Д-[дж']-приголосний, шумний, передньоязиковий, піднебенно-зубний, африкат, шиплячий, напівпомякшенний, дзвінкий.
Ж
Е-[е]-голосний, ненаголошений.
Н-[н':]-приголосний, сонорний, середньоязиковий, зубний, зімкнено-прохідний, носовий, мякий, дзвінкий.
Н
Я-[а]-голосний, ненаголошений.
5.10 букв, 8 звуків.

В транскрипції над буквою "е" праворуч вгорі написати маленьку букву "и", а над "дж" намалювати дужку, те ж саме зробити і в другий квадратних дужках.

   Пропоную скласти таку розповідь про горіх:

   В одному дворі ріс великий горіх. Настала осінь і його плоди почали опадати на землю. Маленький горішок впав на асфальт. Йому стало сумно та самотньо. Повз проходила маленька дівчинка. Її зацікавив маленький горішок, вона його підібрала та сховала в кишеньку. Горішку було вже не так самотньо. Він провів з дівчинкою цікавий день. Коли настав вечір і дівчинка прийшла додому, то вона продемонструвала батькам свою знахідку. Тато її дуже зрадів і сказав: "Сонечко, а ти не будеш проти, якщо ми посадимо горішок у нашому дворі?". Дівчинка звичайно не була проти. Так у дворі родини виріс великий та дуже гарний горіх, який кожну осінь дарував сім'ї свої плоди.