розгорнутий синтаксично-морфологічний розбір Любов до Батьківщини починається з лелеки на стрісі, калини у саду, легкого дотику до рушника на іконі

 Книга — це скарбниця знань, яка містить духовні надбання багатьох попередніх поколінь. У моєму житті книга завжди посідала важливе місце. Я пам'ятаю враження раннього дитинства, коли я познайомився зі своїми першими книжками — українськими казками — які мені читала мама. Згодом, навчившись читати, я відкрив для себе захоплюючий та дивовижний світ, який дарують нам книги. Які це прекрасні відчуття — розгорнувши милі сторінки, поринути у світ, який створив письменник своєю майстерністю, слідкувати за життям улюблених персонажів, вболіваючи за них та майже зливаючись з ними. 
     
     Книги — морська глибина, 
     Хто в них пірне аж до дна, 
     Той хоч і труду мав досить, 
     Дивнії перли виносить. 
     (І. Франко) 
     
     Коло моїх читацьких інтересів досить широке, але найщиріший відгук у моїй душі мають твори українських письменників. Вразив мене роман Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Пропоную скласти таку розповідь про різні захоплення дітей:

У кожного з нас є справа, яка приносить задоволення. Хобі людей можуть бути різними. Хтось займається танцями, хтось волейболом або вишивкою. Одна моя знайома взагалі має незвичайне хобі - банджі-джампінг (стрибки з мотузкою з висоти).

Я хотіла б розповісти і про своє захоплення. Я дуже люблю фотографувати. А моя подружка Інна захоплюється фотошопом, то ж у нас з нею ціла команда. Захоплення можуть бути різними, але усі вони покликані надихати, заспокоювати, веселити.