Однакова кількість букв і звуків у словах А джміль, баластний, ясність, згаяти, Яремча, бурячок Б юність, пояснення, рельєф, єдність, мантилья В роз’єднання, десять, пляж, яструб, духмяний, маячок Г Яринка, дощовий, цвяховий, Запоріжжя, ясність, ніякий

 Стояв морозний день. Іскрився білий сніг. На деревах сяяв іній. Кущі також були сніжними.
 День був чудовий і діти вирішили зробити годівничку для пташок. Хлопці взяли дошки і інструменти і змайстрували саму будівлю годівнички. Дівчата
зібрали різні корми.
 Діти пішли до парку. Вони повісили годівничку на міцний клен. Зробивши свою справу, діти відійшли подалі від дерева.
І як тільки вони відійшли, до годівнички прилетіли пташки: снігурі, горобці, синиці...
 Діти мовчки гали і були дуже раді, що їхня праця не була даремною. Та найбільше раділи Миколка, Наталка та Оленка.
 Вони пішли додому з великими щасливими усмішками.

Окремо пишуться:

1. Усі частки, які творять форми слів або надають різних смислових, модальних та емоційно-експресивних відтінків:

а) частки хай, нехай, за до яких творяться форми наказового нехай заспіває, хай не розбудить;

б) частка би(б), за до якої утворюється форма умовного дієслів: спочив би, прийшла б;

в) частка же(ж), яка відіграє підсилювано-видільну роль: знайшов же;

г) частки то, це, які у складі речення мають значення вка-зівності: Мова й історія — то ж єдине ціле, один кровообіг, тож і відроджувати їх маємо одночасно

. Частка що у сполученнях дарма що, тільки що, хіба що, що ж до. .

3. Частка то в експресивних сполучниках що то за, що то, чи то, які виконують функції підсилювальних часток.

 

Через дефіс пишуться:

1. Частка бо, но, то, от, таки, коли вони виділяють значення окремої о слова: пиши-бо, якось-то, як-то, дістав-таки.

Примітки: 1. Якщо між часткою та словом, до якого вона приєднується, стоїть інша частка, всі три слова пишуться окремо: хто б то, скільки ж то.

2. Якщо частка таки стоїть перед словом, до якого відноситься, вона пишеться окремо: таки намалював, таки зрозумів.

2. Частки будь-, небудь-, казна-, хтозна-, бозна- в складі займенників та прислівників: будь-хто, який-небудь, казна-який, хтозна-скільки.

Примітка. Якщо між часткою і займенником стоїть прийменник, то всі три слова пишуться окремо: казна в чому, будь із ким.

 

Разом пишуться:

1. Частки аби-, де-, чи-, що-, як-, -ся(-сь) у складі будь-якої частини мови: абиколи, абихто, деякі, декуди, чимало, щодня, якнайбільше, колись, будуватися(сь), кудись.

Якщо між часткою і займенником є прийменник, то всі слова пишуться окремо: аби з ким, де на якому, ні з якими.

2. Частки би(б), же(ж), то у складі інших часток і сполучників: немовбито, тобто, якби, мовби.