Розбір речення(головні та другорядні члени речення) 1. Двори стоять у хуртовині айстр. 2. Яка рожева й синя хуртовина! 3. Але чому я думаю про вас? 4. Люблю твоє проміння крізь музику берiз. 5. Бери мене в свої блаженні сни. 6. Самотність — як обірвана струна. 7. Впізнай мене в холод- ній безвісті, згадай моє земне ім'я! 8. I хата, й тин, і груша серед двору... 9. Над присмерком смерек – усіх печалей білі епілоги

Н. тридцять висим
р. тридцяти( тьох) восьми( висьмох)
д. тридцяти( тьом) восьми( висьмом)
з. тридцять( тьох) висим( ( висьмох)
о. тридцятьма( тьома) висьмома
м. на тридцяти( тьох) восьми( висьмох)

н.двисти сорок три
р.двохсот сорока трьох
д.двомстам сорока трьом
з. двисти сорок три трьох
о. двомастами сорока трьома
м. на двохстах сорока трьох

н.тисяча сто шистдесят сим
р. тисячи ста ШИСт десяти( тьох) семи( симох)
д. тисячи ста ШИСт десяти( тьом) семи( симом)
з. тисячу сто шистдесят( тьох) сим( симох)
о. тисячею ста шистдесятьма( тьома) симома
м. на тисячи ШИСт десяти( тьох) семи( симох)

Одного разу літком я з друзями пішли ввечором до річки.
Коли ми прийшли то побачили дивовижне. Ви щось знаете про силует минотавра? Думаю, що ні. Це тварина с копитами, тіло й голова як і в нас, а заввишки десь два метри. Ми дуже злякалися, моя подоруга голосно скащала "може нам це здаеться?" і вмить голова повернулася на нас, цей звір пішов, розвернувся до нас і... І почав йти до нас, ми вирішили, що треьа бігти.
Ми бігли зо всіх сил, аби він нас не догнав, раджу вам ввечором нікуди далеко не йти бо все це не вигадка!