Іван Франко Повість Захар Беркут складіть заголовок до кожного розділу​

Гори, ще неосвітлені сонцем, виділялися на посвітлілими небі. На темному тлі гір, вкритих непрохідними лісами, проносилися клапті туману, а внизу стояли сутінки. Річка, нескута льодом, похмуро котила води. Нестихаючий вітер не прогнав залишки нічного туману. Раптом на вершині кручі спалахнули і засвітилися, ще не роздягнуті осінню, модрини. Перший промінь, поки невидимого сонця, торкнувся стрімчака. Вогняне коло показалося над непокритою деревами частиною гори. На єдину мить засвітилася навіть темна річка, а потім дно долини знову стало холодним і синім.

Григорій Савич Сковорода — видатна постать у культурному й літературному житті України XVIII століття. У своїх творах він розвивав ідеї, актуальні як для того часу, так і для сьогодення.  За життя Сковорода був дуже відомою в Україні людиною, його погляди обговорювалися у вчених колах. Жодного твору Григорія Савича не було надру­ковано за життя, але майже всі освічені люди читали їх в рукописних копіях.Твори Григорія Сковороди наче написані в наш непростий час, коли людина накликає на себе небезпеку результатами своєї ж праці, коли при збіль­шенні числа храмів зростає злочинність. Праця людини втратила всяку привабливість, а життя стало безцільним і нецікавим. Багато проблем можна вирішити, якщо розглянути тему «спорідненої» праці, праці за покликанням.Може, саме це і є рецепт щастя Сковороди, і він своїм життям довів нам його дієвість.