Спільнокореневі слова до слова горб

горбок, горбати, пагорб

Відповідь:  Який вчинок можна вважати героїчним

Пояснення:   Вчинки  в кожної  людини  різні. Кожного дня люди роблять різні вчинки,    часто  добрі вчинки, і лише деякі з таких вчинків вважаються героїчними.

 Наприклад, перевести стареньку бабусю,  або сліпу людину через вулицю – це добрий вчинок, але не подвиг. А от врятувати людину під час пожежі – вчинок, безумовно, героїчний. Де ж полягає межа між добрим вчинком і героїчним?

На мій погляд, добрий вчинок буде героїчним, коли людина, що робить цей вчинок, сама ризикує. Рятуючи того, хто тоне, можна потонути і самому, а виносячи людей з палаючого будинку, ризикуєш отримати опіки, а то й загинути. Саме тому рятувальників і пожежників називають людьми героїчних професій.

Під час Другої Світової війни деякі люди ризикували і ховали у себе єврейських дітей або поранених бійців, хоча за це могли бути розстріляними разом зі своїми родинами.  Тому коли люди, незважаючи на ризик, роблять такі вчинки, можуть називатися героями.

Зараз  ,  в час пандемії  ковіду,  нашими героями стали медики, які добу ,  дві,  три,   а ,  іноді , навіть  тиждень,  знаходяться на ногах  біля важкохворих людей.  Вони вдень  та  вночі віддають  всіх   себе  для  хворих  , щоб  вони  одужали та мали  можливість   жити.

Для мене особисто, героєм є та людина, яка пожертвувала чимось важливим або навіть власним життям заради когось або чогось.

Герої – це люди, які творять добро і заслуговують поваги.  Є заслужені герої, визнані урядом і відомі на весь світ, а є герої, про яких ми навіть не чули, і вони тихо продовжують жити в тіні. Наприклад сотні  і тисячі  солдат,  що  несуть чи несли  цілодобово  службу в зоні ООС,   захищаючі  кордони  нашої  незалежної  держави  від російського окупанта.  

Відповідь:

Хмарина в небі голубім Пливе, як мрія, одиноко, І вітру раннього потоки Несуть її крилом своїм. Куди ти мчиш, куди летиш, Моїх поривів птице рання?

Ще по ярах лежить світання, Як неба вистояна тиш. Шумлять тополі-сторожі, Але тобі нема межі, Де кличуть сонце урочисті

Бори в зеленому намисті. Ми ще зустрінемось колись, А зараз мчи, моя крилата, На схід, над Каспієм горбатим, Як над минулим, зупинись.

Тут жив співець. Огні заграв Йому ще снилися крізь муку, У серці він носив розлуку І на Украйну позирав. Серед оновлених полів

Спинися, райдужна, далека. Тут шлях лежав і мліла спека. Тут він за всіх переболів.

На дорогі його сліди Дощами спражними спади!

Пояснення: