Придумайте відповіді на "фантастичні" запитання, скориставшись складносурядним реченням з указаними смисловими зв'язками. Запитання: Якими стануть міста, якщо в них заборонять рух наземними транспортними засобами, а дозволять - повітряним? Речення-відповідь: єднальні зв'язки Запитання: Як зміниться життя дітей, якщо не треба буде ходити до школи? Речення-відповідь: протиставні зв'язки Запитання: Що буде, якщо люди навчаться проходити крізь стіни? Речення-відповідь: розділові зв'язки

Воно таке. Що мале, що велике - усе в порiвняннi. Пiдiйшов до людини, що впала, викликав "швидку" - великий вчинок? Та що там, хвилина розмови по мобiлцi. А може ти людинi життя врятував? От шляк трафив, ще б декiлька хвилин прогавили - не вiдкачали б. А подвiр'я приборкати? Ну поробив годину. А тут люди подивилися, чому на тiй багатоповерхiвцi охайно, а в нас такий бардак? Негаразд, треба теж... Туди-сюди, бач - а у нас уже iнша держава. Корупцiя? А ти не давай хабаря, де тодi хабарник його вiзьме? Це вчинок чи нi? Ми - народ. Ми - держава. Якi ми - такою вона буде. А з ворогами якось впоратись можна, Бог до

Я довго пам'ятатиму той день, коли вперше в житті переступив поріг школи. Це був надзвичайно святковий день. Велика, блискуча від сонячного проміння класна дошка, грудочки білої крейди, тривожні й хвилюючі звуки дзвоника здавалися мені дивовижними. Я довго шукав свій клас, тому ввійшов до нього майже останнім. Сісти довелося на останній парті. Почав хвилюватися, що не почую вчителя, що не вистачить підручника. Так і сталося. Після привітання учителька почала роздавати по дві книжки на кожну парту. Всі жадібно хапали, починали невміло читати і милуватися малюнками. «Зараз дійде черга й до мене», — казав я собі. Аж ось на парту учителька поклала всього один підручник, який довелося ділити з синьооким дівчиськом. Чомусь тоді мене ця подія дуже засмутила, а сльози, як я їх не ковтав, все-таки покотилися. Як пізніше з'ясувалося, ту дівчинку, що не пройнялася моїм горем, звали Даринкою. Тоді вона мені якось іронічно й байдуже ла: «Ну, забери той Буквар, якщо хочеш, я його давно вже прочитала з бабусею». Навіть не знаю, що мене тоді більше вразило: те, що підручника не вистачило, чи те, що я ніколи ще не читав того Букваря.