Три (робітник), півтора (зошит), чотири (острів), півтора (зміна), півтора (день), три (мішок), три (рядно), два (училище), два (огірок), півтора (грам), три (озеро), два з половиною (вагон), два (абрикос), півтора (місяць

три робітники, півтора зошита, чотири острови, півтори зміни, півтора дня, три мішки, три рядна, два училища, два огірки, півтора грама, три озера, два з половиною вагони, два абрикоси, півтора місяця.

Це був теплий погожий день. Яскраво світило сонечко, голубіло блакиттю небо, шуміла річка. Ледве чутний вітер де-не-де повіяв. Ось і зараз заблудив він у поле, а там-спориші. Вітер стелеться над землею, здіймається вище і наче невидима рибка пірнає у спориші. Рослинки хиляться, прогинаються під тиском вітру, наче витанцьовують химерний танець під музику навколишньої природи та вітру. А потім вітер кидається вгору все вище й вище і полишаючи поле, летить далі, шукати нових танцюристів котрі б танцювали під музику природи та його, вітру...

осінь – гарний час року і золота пора. якось восени зі мною сталася одна дивна історія. я з батьками пішов ліс, який був казково гарний. ми йшли по золотих листю, м’яко наступаючи на них і не помітили, як опинилися у маленької берізки. деревце було в жовтому красивому вбранні. раптово я почув шепіт листя, які розпові про свої сни. вони говорили жваво і захоплююче. одним снилося - як вони знову прокинуться навесні, іншим - як вони гордо і красиво виглядатимуть в наступному році. але тільки вони помітили мене і шепіт припинився. ми пішли далі.