Запишіть речення , розставляючи пропущені розділові знаки, підкресліть порівняльні звороти як члени речення 1. Голова без розуму як ліхтар без свічки. 2. А проміння довге як мітли обмете сизо - хмарну даль. 3. Очі як сині волошки дивилися з – під вій. 4. Мов сонце люблю материнську мову. 5. Хлопці говорили майже як дорослі. 6. Зимовий вечір, закуривши люльку, розсипав зорі наче іскри. 7. І новорічна ніч як казка. 8. На заході півнеба охопили нерухомі заграви, дощ лив як із відра. 9. Моя любов як море, що висохнуть не може… 10. І дивиться місяць на землю, де в цвіті немов у фаті йде весна. 11. Осінні світанки тривожні як марення. 12. Отак і людина б’ється як та риба об лід. 13. Старенька хата коло хати немов криниця степова. 14. Вогонь як символ життя вважався найбільшою святістю. 15. Ходжу на лижах майже як пінгвін.

Ось настала золота осінь. Сама красива і мальовнича пора року. Осінь любить жовті, червоні, оранжеві фарби, а як любить вона обсипати все золотом. Ось приходиш в березовий гай, і не можеш відвести очей, все в золоті. На берізках замість листочків висять золоті монетки, і, здається, що від одного подиху вітерця вони почнуть тут же дзвеніти.Золотом обсипає осінь і парки, особливо липи. Ідеш і радієш такій красі. І починаєш розуміти, чому поети так любили оспівувати осінь. А іноді просто слів немає, ну неможливо описати всю ту красу, яка відкривається перед тобою.Гуляєш по парку і не можеш нагулятися, так не хочеться залишати цю красу. Дуже красиво рано вранці, коли гарна погода. Золоті дерева просто сяють на тлі яскравого блакитного неба. Не можна не захоплюватися природою, немає нічого прекраснішого неї. Ах! Як здорово, просто дух захоплює від усієї цієї пишноти.Золота осінь не йди, порадуй нас ще трошки. Але, на жаль, це час дуже короткий, і ось вже через тиждень, дерева починають скидати своє вбрання. А як не хочеться розлучатися з казкою, як хочеться ще помилуватися мальовничими золотими пейзажами.