Випишіть спочатку спільнослов’янські фразеологізми, потім – власне українські, потім – запозичені. Поясніть їх значення Мати зуб, під гарячу руку, облизня піймати, водити за те, чекати коло моря погоди, з голови до п’ят, синя панчоха, папір не червоніє, легкий хліб, бути чи не бути, на руку ковінька, тримати носа за вітром, бити байдики, прокрустове ложе, як на долоні, шукай вітру в полі, крокодилячі сльози, о свята простота, передати куті меду

Одного разу зі мною трапилася неприємна пригода. Мабуть, в мене ще мак цвів у голові. Розпочалося з того, що в крамниці мені дали більшу здачу, ніж потрібно. Я одразу вхопив очами, що грошей було більше, та не сказав продавцеві, бо давно вже поклав очі на наклейки з автівками, а батьки були проти купувати їх. Тож я витратив гроші на ці наклейки. Та коли прийшов додому, якось мені неспокійно на душі було. Соромно, хоч і грошей було на одну панюшку. І наклейки зовсім не радували. Тоді я пішов до мами та виклав їй усе як на духу. Від сорому моє обличчя налилося жаром. Та мама сказала, що нічого страшного. Якщо я зрозумів, що на чужому нещасті щастя не збудуєш, тож нехай це буде для мене урок. Вона дала мені грошей, які я відніс продавцеві. Та була приємно здивована та подякувала мені за чесність. В мене нібикамінь звалився з душі.

Фразеологізми у творах виділено курсивом