Простим є речення: А Сонце блищить, а мороз тріщить. Б Острів Хортиця – найбільший і найвеличніший з усіх островів на Дніпрі. В Степ особливо чарівний тоді, коли жита половіють. Г Прилинув вітер, і в нічній хатині він про весняну волю заспівав. Складним є речення: А Де-не-де над цими безмежними просторами промайне гострокрила чайка. Б На землю глянули тихі зорі. В Над містечком стояла тиха місячна ніч. Г Степ особливо чарівний тієї пори, коли жита половіють. Розповідним є речення: А Хай, милі друзі, вам щастить у дружбі вірній, в праці мирній. Б Чому ж ми самі часто нехтуємо мовою материнською? В Суха морська трава шелестить під ногами. Г Берімося краще до роботи, змагаймось за нове життя. Питальним є речення: А Не май сто кіп у полі, а май друзів доволі. Б Лихий гість і господаря з хати вижене. В Куди ж поділися святині українського народу? Г З розумним розуму наберешся, а з дурнем і останній згубиш. Спонукальним є речення: А Лунає над степом, вище орлиного льоту лунає пісня. Б Вірний приятель – то найбільший скарб. В І чужого научайтесь, й свого не цурайтесь. Г Скільки зворушливих спогадів та образів з народного родинного життя пов’язано з рушником! Розповідним є речення: А Не дивися так привітно, яблуневоцвітно. Б День біжить, дзвенить-сміється, усміхається! В Гукнем же в світ про наші болі! Г Хто може ніч обернути на днину? Д Нехай добро завертає у кожен дім і сіє своє золоте зерно. Двоскладним є речення: А У січні вночі панують сови і сичі. Б Без охоти нема роботи. В Балаканням роботи не зробиш. Г Без трудів не їстимеш пирогів. Односкладним є речення: А Без праці жити – тільки небо коптити. Б В доброго хазяїна й соломинка не пропаде. В Одною рукою жни, а другою сій. Г Маленька праця краща за велике безділля. Поширеним є речення: А Сурмлять у ріг чотири вітри в полі. Б День був ясний, теплий, весняний. В Життя здавалося щасливим. Г Минуло чотири хвилини. Поширеним є речення: А Літо й досі не здається. Б Батько з сином були терплячими. В Чумацький Шлях – сузір’я. Г Кожен з нас, буває, помиляється. Д Братик нашкодив і накивав п’ятами. Непоширеним є речення: А Я буду крізь сльози сміятись. Б Море – рибальське поле. В Всі ріки до моря йдуть. Г Мама з донькою закінчили прибирати. Виділене слово є підметом у реченні: А Поезія – це праця зрима. Б Я вірю в краще майбутнє рідного народу! В Шумлять пошерхлі комиші. Г Нові квітки на килимах рука дівчини вишиває. Д Пізні пташки сльози ллють. Простий підмет ужито в реченні: А Усі ми прагнемо красу природи осягнуть. Б Стежкою наближалися дві молодиці. В Крізь щілину пробивається кілька сонячних променів. Г Оця реальна мить вже завтра буде спомином. Д Чумацький Шлях освічує дорогу від Криму до Києва. Укажіть речення зі складеним дієслівним присудком: А Буду мріяти й жити на крилах надій. Б Густа тінь у воротах повітки здавалась чорною. В У полі холод ночі став ще відчутнішим. Г В тіло почало входити м’яке тепло і напівсон. Д Життя здавалося тоді вічно щасливим. Укажіть речення зі складеним іменним присудком: А Трава почала зеленіти тендітною травою. Б Буду я навчатись мови золотої у трави-веснянки, у гори крутої. В Він завжди лишався непомітним. Г Почав жевріти схід сонця. Д Земля не може жити без сонця. Укажіть речення з простим дієслівним присудком: А Ясне сонце почало підніматись десь далеко з-за лісу. Б Плеск Дніпра був ніжним і невиразним. В Великі краплі дощем падали з листя. Г Темрява в садку стала густіша. Д Жити щасливо мусить кожна людина. Укажіть речення з непрямим порядком слів (інверсією): А Погідне блакитне небо дихало на землю теплом. Б Я ніколи не шукав свого щастя під чужими небесами. В У вікна знову стрепетом б’ється пісня, і від неї тихо бринять нижні шибки. Г Сонце пресвятеє на землю радість принесло. Д Тимко топтався попереду і ніяк не міг знайти клямку від дверей. Тире між підметом і присудком слід ставити в реченні (розділові знаки пропущено): А Небо як склепіння матове. Б Місто маленьке, обивательське. В Бук як відомо міцне дерево. Г Вірний приятель то найбільший скарб. Д Чиста воля як сльоза. Тире між підметом і присудком слід ставити в реченні (розділові знаки пропущено): А Слово не стріла, а глибше ранить. Б Почуття міри це якість митця. В Ні він не боягуз за чужою спиною не ховатиметься. Г Зимове сонце як вдовине серце. Д Ти наше диво калинове… Тире між підметом і присудком слід ставити в реченні (розділові знаки пропущено): А Ми діти сонця і добра. Б Кров людська не водиця. В Тиха вода завжди глибока. Г Читати нові світи відкривати. Д Самотність як обірвана струна. ІІ рівень (практичне завдання) Зробити синтаксичний розбір речень. Скресання криги – завжди свято для дітвори і тривога для матерів. Припорошена порохом стерня вже другий місяць умлівала від сонця і живилася тільки росою. Крізь спокійне гілля дерев видно було сіру покрівлю неба. Виходить, і камінь має силу сколихнути і дитинство, і юність і нагадати сьогоднішні слова матері.