Поширте речення Коли ти прийдеш? звертанням. Поставте звертання на початку, у середині, у кінці речення. Простежте, як змінюється відтінок запитання залежно від місця звертання в реченні. Опишіть ситуацію, у якій могло б прозвучати кожне з утворених речень. І. Спишіть речення, утворивши від поданих у дужках іменників звертання. Поставте й обґрунтуйте розділові знаки. 1. Добридень (квітень) повелитель квіту. Заходь в мій сад, - він жде тебе завжди (М. Боровко 2. Здрастуй (пташечка маленька) звідкіля ти, звідкіля? (П. Усенко). 3. Понеси мене на крилах (радість моя) де на пагорбах і схилах сонця течія (В. Симоненко). 4. Скажи (брат) кобзареві: хай собі співає! Бо кобзаря на Вкраїні народ поважає (О. Корсун). 5. Молодієш (Київ) хоч старий літами (Д. Луценко). 6. Нехай живе поезія (мій друг)! (М. Рильський). 7. Не шуми ти (луг) і не гасніть, далі! (В. Сосюра). 8. Ти припав (мій син) до лиця мудрої кринички польової (П. Перебийніс).

«Щастя – це не життя без турбот і печалей, це стан душі». Коли людина щаслива, вона бачить світ по-іншому. Песимісти стають оптимістами, починаючи вірити у світле майбутнє, намагаються продовжити цей стан, адже життя смугасте: якщо зараз біла смуга, то рано чи пізно настане й чорна…

Так і на долю України випадали чорні та білі смуги. Її історія наче вишиванка, бо мережилися на полотні чорні й червоні нитки. Вузлик за вузликом народжувалася наша держава. Червоними нитками запеклася кров борців за нашу мову, віру, правду. Кожна безцінна крапля просочувала полотно й залишилася на нім навіки. Чорними ж стали материнські сльози й смерть. Саме вони спонукали боротися за те, щоб не з’являлися сльози болю на очах найрідніших.

Наша біла сорочка – це щире щастя українців, накопичене століттями. Строфа пісні чи рядок шевченківського вірша щоразу дають нам надію та сили боротися далі. Не здаватися, не зупинятися.

Як би там не було, а ми щасливі люди, які мають суверенну, незалежну державу зі своєю чудовою мовою. Про милозвучність, красу та неповторність її знають у всьому світі. Ми одна з найспівучіших та найталановитіших націй. Нам є чим пишатися й що розвивати! Ми повинні бути щасливими!

Щастя – це той приз, який ти отримуєш, подолавши іспити долі, якими б важкими вони не були. Кожен заслуговує на своє щастя, але важливо його не проґавити!