Уподаних реченнях розставити потрібні розділові знаки, виділені слова записати правильно. 1. Палахкотять біля вікон животрепетним вогнем роз- вихрені мальви по/дитячому стають на/ в/ шпиньки заглядаючи під самісіньку стріху... 2. Що року ранньою весною з-під землі з'являлося зелене пагіння за кілька ночей воно виростало вище приз(с)ьби привітно заглядало у вікна.. 3. В.. чорами коли спадала літня спека, мальви стояли уро- чисто серед золотого надвечір..я тихо виграючи чарівну пісню..​

Наприклад: 1. Подніпров'я мені колискою було. (Ле): іменною частиною складеного присудка виступає іменник колискою, а зв'язкою — дієслово було. 2. І ти осталася одна на березі. (Шевч.): іменною частиною є числівник одна, зв'язкою — дієсло­во осталася. 3. Чорні жилаві руки були наче з заліза. (Коцюб.): іменна частина — наче з заліза, зв'язка — були. Роль зв'язки найчастіше виконує дієслово бути, рідше в значенні зв'язки вживаються дієслова стати, становити, вважатися, зда­ватися, називатися, лишатися, являти, видаватися та ін. Зв'язка бути (також являти собою і становити) вказує лише на б і час, тоді як всі інші зв'язки, крім цього, вносять у присудок ще й певні смислові відтінки. Порівняймо: Обличчя героїв спо­кійні були. (Сос.) і Обличчя героїв спокійними стали. В другому реченні показано змінюваність предмета — обличчя.