Підкресліть узагальнювальні слова при однорідних членах речення, визначіть їх синтаксичну роль та морфологічне вираження. Поясніть розділові знаки. 1. І раптом краплі дощу заскакали скрізь: по людях, по конях, по ріллі… (Г. Тютюнник 2. І синь дощу, і непохитність грому, і сік землі, і досвітків огні, і диво рук – усе зіллється в ньому, маленькому могутньому зерні (Н. Гнатюк). 3. Усім: і екскурсантам, і простим людям – рекомендується ґав не ловити (Остап Вишня). 4. Всяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок – можна було викосити косою в траві (О. Довженко). 5. Чудний наш народ: і сильний, і сумний (В. Винниченко). 6. Він був збудований так, як будували в старовину: з ґанком, з довгими сінями через цілий дім, з другими дверима в садок (І. Нечуй-Левицький). 7. А стара мати всьому порядок дає: в хаті прибере, й догляне, і вечеряти наварить (І. Нечуй-Левицький). 8. Еней до всіх їх доглядався, знайшов з троянців ось кого: Педька, Терешка, Шеліфона, Панька, Охріма і Харка… (І. Котляревський).

За належністю до роду та за відмінковими закінченнями всі іменники поділяються на чотири відміни.І відміна: іменники переважно жін. й деякі іменники чол. роду, а також спільного роду із закінченнями -а, -я в називному відмінку однини: вага, гиря, машина, партія, праця; воєвода, дядя;, голова, сирота, убивця.II відміна: а) іменники чол. роду з кінцевим приголосним основи та з закінченням -о в наз. відмінку (переважно назви осіб): бік, велетень, завод, край, майстер, товариш; батько, Дніпро, Петро; татуньо;б) іменники середн. роду з закінченнями -о, -е, -я (крім іменників із суфіксами -ат-, -ят-, -ен- при відмінюванні): вікно, місто; море, поле, прізвище; весілля, життя, знання; також іменники із суфіксами згрубілості -ище, -исько, утворювані від іменників усіх родів: вітрище (від вітер), дівчисько (від дівча), свекрушисько(від свекруха).IIІ відміна: іменники жін. роду з кінцевим приголосним основи: вість, любов, міць, річ, розкіш, сіль, тінь, а також слово мати, в якому при відмінюванні з’являється суфікс -ер-.IV відміна: іменники середн. роду:а) з закінченнями -а, -я, що приймають перед більшістю відмінкових закінчень суфікси -ат, -ят: гуся (гусяти), дівча (дівчати), лоша (лошати), теля (теляти);б) з закінченням -я (із суфіксом -ен- при відмінюванні): ім’я (імені), плем’я (племені).