Хто з героїв твору сказав слова : собори душ своїх бережіть друзі собори ​

Пісня… українська… народна… милозвучна… лине віками по україні. ча­рують нас мелодійні пісні та думи.у народі говорять: «пісня ні в злу, ні в добру годину не покидає людину». во­на з нами всюди, скільки стоїть цей світ. лагідний материн наспів сповнений лю­бові до людей, природи, до всього живого. під цей спів виростали поети, композитори, філософи, хлібороби, захисники рідної землі…був час, коли ми не шанували народну пісню як належить, не берегли. тому багато чого втрачено, загублено безслідно.та останнім часом з народною піснею сталося диво: вона повірила в себе, в свою силу і красу, піднялася і зазвучала на повний голос.народна пісня — дорогоцінне надбання нашого народу. у ній завжди вчува­ється голос батьківщини, ніжний шепіт матусі, слово мудрої поради і золотий промінчик надії. видатний письменник м. гоголь говорив: «народні пісні для україни — це все: і поезія, й історія, і майбуття…»минають століття, змінюються устрої, потрясають світ війни і землетруси, на зміну одним поколінням приходять інші, зі своїми смаками та уподобання­ми. а народна пісня залишається, через усі злигодні та поневіряння проносить свою нев’янучу красу. бо вона — це голос народу, вияв його працелюбної та спі­вучої вдачі, втілення моралі, мрій і прагнень. пісня така ж нездоланна і безсмертна, як і той народ, який її створив: україна моя починаєтьсятам, де доля моя усміхається,і, як пісня, як спів солов’їний, не кінчається україна.

Вареники: були у мясниці вареники, та в піст на вербу повтікали.   вареники доведуть, що і хліба не дадуть. вареники побіденники! сиром боки позапихувані, маслом очі позаливані, вареники побіденники! ви же вареники, ви же великомученики: ви ж у великих окропах кипіли, ви ж велику муку терпі а як ми вас побідимо, то всіх поїмо.   вареники мученики, в окропі кипіли, велику муку терпіли. паляниця.яка пшениця, така й паляниця паляниця — як пух, як дух, як милеє щастя   нехай книш, аби не паляниця.  паляниця — хлібові сестриця.   без приправи і паляниці не зробиш.   із-за смичка — тонка паляничка.   їв би паляниці, та зубів нема.   не для гриця паляниця. калина любуйся калиною, поки цвіте, а дитиною, поки росте.   який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина. весною калина білим цвітом квітує, а восени червоним. у лузі калина з квіточками, неначе мати з діточками. нема цвіту білішого, як цвіт на калині, нема в світі ріднішого, як мати дитині. без верби і калини нема україни.