Напишіть будь ласка переказ марко вовчок у парижі видавець був елегантний, з благородною поставою чоловік, справжній француз. волосся трохи посивіле, обличчя ще гарне, хоч і не молоде. воно могло б видатися суворим і гордовитим, якби не добрі очі. запросивши гостю сісти, він уважно дивився на неї. жінка молода. вродива? це щось більше за вроду. не схожа на парижанку, хоч і говорить бездоганною французькою. в неї немає грайливості й кокетування парижанок. гостя говорить, що зробили переклад власного твору “кармелюк” французькою мовою. поки що це тільки підрядник, аби можна було зрозуміти зміст. якщо твір підійде видавництву, то вона попрацює над перекладом ретельніше. видно, що це ділова, роботяща людина, і видавець це одразу зрозумів. з таким приємно мати справу. п’єр-жуль етцель був природженим видавцем. винятковим видавцем. у чому талант видавця? відчути, що потрібно читачам. відчути передові ідеї доби. відчути талант у скромному молодому письменнику і, пішовши на ризик, підтримати його. згуртувати навколо видавництва талановитих митців. ось нещодавно приніс йому дещо несподіваний роман не відомий нікому жуль верн. у романі дивно переплетені наука й фантастика, і все це осяяно благородними, гуманними пошуками вчених, дослідників, мандрівників, і все викладено в гострому сюжеті. син етцеля, підліток жуль, прочитав не відриваючись. етцель-батько переконаний: книги жуля верна будуть читати і дорослі, і молодь, і діти. його романи поширюватимуть кругозір кожного підлітка, прилучатимуть до новин науки, виховуватимуть бажання невтомної праці, пошуків. видавець уклав з молодим верном угоду — на двадцять років. по роману на рік! саме тепер етцель взявся до організації журналу для дітей і юнацтва. а що, якщо у роботі журналу візьме участь і ця молода письменниця? вона зможе перекладати власні твори французькою, а французькі книги — російською! наступного дня марія олександрівна сіла за переклад французькою двох своїх казок для дітей: “дев’ять братів і десята сестриця галя” і “невільничка”. вона робила переклад швидко й легко, адже сама була господинею своїх вигадок, образів, сюжету. їй так хотілося, щоб тут, у франції, дізналися про незнану україну, знали, що є такий одчайдушний народ, є такий могутній дніпро, й наддніпрянські гори, і чудові ліси й степи