Вправа 159. прочитайте речення. розставте пропущені розділові знаки. знайдіть і підкрес-літь дієприслівникові звороти як члени речення.1. літак пішов на зниження і незабаром, злегка підскакуючи, побir на лижах і зупинився (о. донченко 2. вузька стежка підбігла до кручі і повилась далі крутим берегом над річкою то видираючисьна голі горби то ховаючись у низинах (о. донченко). 3. отак сплелись життя і пісня, переливаючисьодне (б. м. антони). 4. коні почувши волю шарпнули з копита, витяглися і почалися стрілою наввипередки минувши незабаром у густій куряві (м. коцюбинський). 5. лише рілля в степу зберігколір чорний його перелива у золото колось (а. малишко). 6. роман хотів вирватися, але капітан міню струснувши його поставив на місце (в. собко). 7. caraйдa напиувшись плащ-палаткою сидів іентручаючись в розмову (о. гончар). 8. ще хвилину люди стояли тихо немов не вірячи в розчаруваннемов чогось не сподіваючись (м. коцюбинський). 9. світить річка гуляючи заплавами зникаючимаренах небосхилу (о. гончар).​

осінь. різнобарвна, розмаїта. спочатку вона пишна, золота й сонячна, а потім сумна, дощова, холодна. восени красиво. листя на деревах постійно змінює колір, а згодом і зовсім опадає на землю, вистилаючи її м’яким килимом.

у середині осені з’являється  чарівний острівець тепла й сонячної погоди, який називається бабиним літом. його особлива прикраса - сріблясте тонке мереживо павутини, що блищить у кожному кутку.

всюди цвітуть яскраві осінні квіти - айстри, жоржини, хризантеми. після дощу в лісі багато грибів. на кущах спіють ягоди. у садах теж пора урожаю - стиглі яблука, груші, горіхи, виноград. це так чудово - зірвати налите яблуко одразу з гілки! воно солодке і пахуче, дуже смачне.

осінь часто непогожа. за густими хмарами ховається небо, йде дощ – то дрібний, що настирливо накрапає, то сильний, холодний, що може йти без зупинки цілий день, а то й кілька днів поспіль.

буйство кольорів змінюється прозорістю та сірістю в кінці осені. тільки ясне синє небо не втрачає своєї яскравості. збирають урожай в полях, садах, городах. потім прибирають сухе листя у дворах і на вулицях. голими стоять дерева, часто дме сильний вітер, йде дощ. холоднішає. люди все більше поспішають сховатися в будинках і квартирах. з прощальними криками відлітають у вирій птахи. відчувається, що скоро настане зима.

Твір-опис зовнішності людини за картиною в художньому стилі молодий шевченко (за картиною т. шевченка «автопортрет») тарас григорович шевченко — не лише відомий поет, але й відомий художник україни. з-під його пензля з'явилося чимало талановитих і неперевершених картин. свій перший автопортрет він намалював у 1840 році, коли стараннями друзів був уже викуплений із кріпацтва і почав навчання в академії мистецтв у петербурзі. його мрія здійснилася — він вільний і буде навчатися живопису! перед нами молодий шевченко, йому лише 26 років. темне волосся відтінює світлий відкритий лоб, легка привітна усмішка сховалася в   куточках губ. погляд очей глибокий і проникливий, у ньому і смуток за пережитим, і сподівання на кращу долю, але водночас трохи підняте підборіддя підкреслює наполегливий і впертий характер. пізніше він напише: «караюсь, мучусь, але не каюсь! » овал обличчя юного тараса ніби освітлений дивним промінням на темному тлі. юнак, який зображений на картині, ще не знає, яка доля його очікує, тому погляд чистий, привітний. він ще не знає про допити, каземати, в'язниці, солдатську муштру, про заборону писати й малювати. йому зараз віриться, що він врешті вирвався на волю і тепер матиме змогу творити: малярський хист дасть можливість розкритися йому вповні. це був період, коли майбутній великий поет навіть не здогадувався про своє призначення. та це буде потім, а зараз він радий бачити всіх і вітати на своєму порозі.