Чим вразив мене вітька(бажано позитивно) з твору вітька+галя або повість про перше кохання?

мене вразило те, що вітька був дуже оптимістичний. навіть коли він писав вірші для галу, співав для неї але все марно він не опускав руки, а продовжував далі

Ми з моєю сім'ю багато разів були на річці.траплялися звичайно різні випадки,але цей мені запам'ятався найбільше.ми з матусею сиділи на березі і спостерігали за іграми маленьких дітей.і ось до нас підійшла маленька дівчинка яка гірко пла54кала. ми спитали що сталось.а вона тихенько крізь сльози промовила -я не можу знайти свою маму.мій тато швиденько взяв дівчинку на руки і пішов шукати маму цієї дитини.після кількагодинного пошуку татусь врешті решт знайшов батьків дівчинки.вони нам щиро дякували за такий подарунок.

Яніби перетворююсь на мандрівника, що мандрує казковим світом під назвою природа. це квіти зробили луки такими розмаїтими й запашними, бо їх було надзвичайно багато — синіх, червоних, білих, жовтогарячих. дивишся — і очі розбігаються. кожна бджілка, кожна комашка летить до якоїсь квітки, як до знайомої. ось ромашка з білими рясними пелюстками й золотою серединкою. на неї сів метелик із барвистими й легкими, мов пелюстки, крильцями. а он дзвіночок хитає раз у раз голівкою та ніби кличе: день-дзень, я тут! глядь — до нього джмелик у гості! а придивитися до низу різнотрав'я, — то це просто диво! хто тут тільки не мандрує: мурашки своєю злагодженою командою торують стежку до свого замку, якісь чорненькі жучки, що поспішають так, ніби спізнюються на якісь урочистості, маленькі метелики, що спустилися донизу відпочити від своїх клопоті дивовижний світ, і хочеться до нього дослухатися, вбачати кожний порух, бо це так захоплююче й надзвичайно привабливо.