Скласти розповідь про реконкісту в іспанії​

          навесні хата ожила, дихнула на повні груди своїми свіжо вибіленими стінами. скоро великдень. останні дні посту добігають кінця, а це кличе усіх готуватися до наближення величного свята. свята, що наповнить хату радісними голосами дітей та онуків, що мов ті птахи повертаються на весні до своїх гнізд, так і діти спішать до своїх батьків. спішать до свого дитинства, до рідних стін, до своїх спогадів.           той хто не покидав батьківського дому так гостро не відчуває любові до нього та до своєї родини, як той хто полишив його. будучи на відстані т починаєш згадувати кожну картинку на стіні, вишиті рушники над образами, тебе манить запах свіжого хліба, який мама щойно витягнула з печі. а вишневий цвіт усні засипає тебе білою віхолою, сонячні промені освітлюють рідне подвір'я. ти просинаєшся і розумієш, щоце був сон. ти ідеш у своїх справах, а думка про рідний дім непокидає тебе і ти вже на настінному календарі ставиш відмітки про прожиті дні, як знак, що ти на один день наближаєшся жо своєї мрії. мрії відчинити двері свого дому, обійняти найрідніших людей та глибоко вдихнути запах свого дитинства - своєї батьківської хати.

Осінь.. і відночас сіра і отак кожного дня прокидаєшся..дивишся за вікно і задумуєшся..як же набридла ця буденність і душевна пустота.так саме душевна а знаєте чому вона виникає? а тому що всі навколо зраджують і роблять люди невже вам так приємно коли хтось страждає і "хворіє" іншими людьми? настрашніша - "душевна хвороба".коли ти весь час думаєш про людину любиш і водночас ненавидиш! саме це називається хочеться не хворіти цією любіть один одного .. даруйте позитивні емоції ..посмішки..дорожіть коханими та рі ніколи не хворійте іншими..