Іть написати твір на будь-яку з цих тем: 1) яка професія для мене найповажніша. 2) що дає мені моя родина. 3) чи кожна людина заслуговує на повагу. 9 клас, приблизно має бути на 2 сторінки.

3)твір на морально-етичну тему чи кожна людина заслуговує на повагу? людина…скільки таємничого, незвичайного приховує це слово. людина – це далеко не просто істота, яка живе, росте, харчується, спить, має розвинений інтелект. від природи чи від бога нам дано дуже багато. це і вміння любити, творити, здійснювати неможливе, долати все нові і нові горизонти, нести життя і красу у цей світ. у нашому ххі столітті все важче і важче залишатися людиною. у час нових технологій, постійного руху вперед, люди забувають про своє високе призначення, все частіше гору беруть низькі інстинкти та почуття: жадоба, заздрість, ненависть, злість, бажання руйнувати. а свої таланти люди спрямовують не на благо загалу, а проти нього: скільки життів було втрачено у численних війнах, скільки горя принесли різноманітні засоби знищення всього живого. довкола нас все більше стає зла: зрада, ненависть, насильство, війни. і так рідко можна зустріти добро, чесність, порядність, справедливість, пристойність, порозуміння, любов. вже не діє принцип «один за всіх і всі за одного», тепер кожен сам за себе. стільки байдужих людей довкола, і рідко хто подасть руку, щоб . а дехто ладен переступити через будь-які закони, аби тільки досягти своєї мети. люди думають тільки про гроші, про матеріальні цінності, забуваючи про все духовне. більше схвильовані наповненість свого гаманця, аніж багатством душі. а таке поняття як повага поступово зникає з нашого життя. діти не поважають батьків, вважають, що вони заважають їм робити те, що вони хочуть. молодь не поважає людей похилого віку, навіть місця у громадському транспорті не звільняють, хоча серед них можуть бути ті, що заслуговують не тільки на повагу, а на вселюдську вдячність. знаємо випадки справжньої самопожертви, гідної звання "людина". в першу чергу це герої війни, що йшли в атаку, перебували в нелюдських умовах для щастя майбутніх поколінь, це пожежники, які у палаючий будинок, намагаючись врятувати незнайому для них людину. на повагу може заслуговувати і вірний друг, що ділиться останнім шматком хліба, ризикуючи залишитись голодним сам, і наша рідна матуся, яка ночами не спала, чекаючи нас із далекої поїздки, хвилюючись за нашу долю. далеко не всі люди заслуговують на повагу, але вони є. і наше завдання поповнювати їх ряди, не обов’язково робити якісь подвиги, головне бути людяним, навчитися любити рідних, поважати прагнення, думки й почуття інших людей, жити за законами честі, моралі — тими складовими, що і становлять основу того, що робить нас людьми. тоді не виникатиме війн, у небуття підуть сварки й суперечки, головною ж цінністю стане життя кожного із жителів планети. а головне, кожна людина повинна працювати над собою, самовдосконалюватися та розвиватися як фізично, так і духовно, інтелектуально, бути всебічно розвиненою, освіченою. щоб тебе поважали, потрібно бути людиною, бути вихованим, милосердним, доброзичливим, жити за правилом: "поводься з людьми так, як хочеш, щоб вони поводилися з тобою". треба пам'ятати, що ти живеш на світі не один, що тебе оточує багато людей. бути людиною — це не тільки велике щастя, але й велика відповідальність. і наше завдання не забувати про це.

 

Невіддільний: прикметник, початкова форма-невіддільний, відносний, група за відмінюванням-тверда, однина, чоловічий  рід, 1) з`ясувати, від якого іменника він залежить; 2) визначити відмінок іменника, реченні прикметник виконує синтаксичну роль: 1) узгодженого означення : тоненький струмок диму поволі піднявся над сторожкою, понад віттям дерев та й послався над ними прозорою хмаркою. дубовий нестор дивиться крізь пальці на білі вальси радісних беріз; 2) іменної частини складеного присудка: яка важка у вічності хода.і все ждало. тиша стояла якась неспокійна.світле безмежжя здавалось крихким.

Біблі книга книг, вічна книга, святе письмо. одне з найдавніших і найбільш тиражованих видань у світі. щоденний порадник для віруючих і нескінченне джерело натхнення для письменників. можна по-різному ставитися до релігійних постулатів, викладених у біблії, але жодна книга християнського світу не сконцентрувала в собі стільки мудрості, стільки вікового досвіду, стільки моральних норм співжиття!   думаю, що в біблії кожен може знайти відповіді на свої болючі питання у пошуках сенсу буття. адже це книга насамперед філософська. як не замислитися і не погодитися з такими положеннями «книги еклезіаста»: «марнота усе! », «немає нічого нового під сонцем! », «і дурному, і мудрому — доля одна», «для всього свій час», «не квапся своїми устами», «тримайся середини», «не копай ближньому ями, бо сам в неї впадеш».  наскільки б кращим було життя людей, коли б усі вони дотримувалися божих заповідей: «не вбий! », «не вкради! », «шануй батька та матір свою! », «не суди своїх ближніх», «люби і ворогів своїх» та інші.  здавалося б, як можна любити ворогів своїх, робити добро тим, хто ненавидить вас? багато прикладів із життя й літератури переконують, що тільки добро може припинити зло. згадаймо хоча б марічку з «тіней забутих предків» м. коцюбинського, яка дала хлопчику з ворожого роду, івану, що вдарив її, цукерку. іван зупинився і засоромився, задумався, за що він б'є беззахисне дівча. це було початком їхньої дружби, а згодом і любові.  отже, зло можна припинити тільки добром! коли ж відповідати злом на зло, то утвориться безкінечний ланцюг. завжди треба пам'ятати: «як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і »  а скільки мудрості, спостережливості та глибокого підтексту криється в біблійних притчах! скільки поезії в соломоновій «пісні над піснями»! недаремно майже тисячоліття біблійні теми, сюжети, образи використовують у своїх творах художники, письменники, скульптори, музиканти.  навіть не замислюючись над їхнім походженням, ми вживаємо вислови «спить сном праведника», «дивимось крізь пальці», «робить із себе посміховисько», «міряти тією самою міркою», «змокнув з голови до ніг», «хома невіруючий» та інші. а це ж вислови з біблії.  один із дослідників біблії вдало назвав її маленьким літературним всесвітом. справді, у книзі книг представлені міфи, легенди, епос, релігійно-ритуальні та юридичні кодекси, історичні хроніки, притчі, воїнські повісті, перекази, оповіді, житія, народні пісні, релігійні гімни, любовна лірика, віршовані молитви, філософські й морально-побутові афоризми, слова, казання, повчання, поеми, пророцтва, діалоги.  то ж намагатися хоч трохи осягти цей всесвіт, цю криницю мудрості варто кожному, хто вірить у загальнолюдські моральні цінності і керується ними в житті.