наше сьогодення – це постійний рух. кожного дня ми кудись їдемо, йдемо і кожного дня ми поспішаємо. то треба пришвидшити крок, аби не спізнитись на автобус, то варто швидше прочитати книгу, бо скоро вже будемо розглядати її на уроці, то варто поспішати, щоб не запізнитись в кінотеатр на початок фільму і багато інших таких “варто” і “треба”. вранці швиденько вмитися, поїсти і побігти до школи. там хочемо, щоб пошвидше минули нудні і не дуже уроки, бо хочеться вже додому. після школи швидесенько зробити є завдання і зайнятись своїми улюбленими заняттями. кожен наш день особливий. кожна година – особлива. кожна хвилина і секунда – особливі. вважаю, що потрібно жити і цінувати кожну мить, бо кожна – неповторна! нехай це звучить банально, але це просто і правдиво. навіть ця мить, коли я пишу цей твір вже не повториться. я неймовірна рада відчувати цю мить життя!
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Чи мрієш ти побувати на екскурсії або вирушити в похід? що саме хочеш там побачити? напиши про це текст-розповідь.
я дуже люблю ходити у походи. це дуже цікаво! бігаєш на свіжому повітрі, граєш та розважаєшся! зазвичай я ходжу у похід з друзями, влітку, коли ще не дуже спекотно, але й не холодно! зазвичай ми варимо кулеша, або смажимо шашлики! мої друзі колись не любили ходити на природу, але коли я одного разу "витягнула" їх на свіже повітря, вони настілки пройнялися цією казковою атмосферою, цією цілковитою тишою і журчанням струмка що ми дуже стомлені , пройняті казковими ароматами та радістю поверталися додому. цього літа я хочу ще раз побувати в поході але з ночівлею бо мрію побачити справжню нічного метелика. я що якщо дуже хотіти то твої мрії обов'язково здійсняться!