Зробіть будь ласка повний синтаксичний розбір речення : із малечку в словах рідної мови людина відркриває для себе великий і чарівний світ життя.

із - тире, крапка, тире. (у квадратик взяти)малечку - тире, крапка, тире. (прислівник)в - тире, тире, тире. (у квадратик взяти)словах - тире, тире, тире. (іменник)рідної - тире, тире, тире. (прикметник)мови - тире, тире, тире. (іменник)

людина - однією рискою підчеркнути. (іменник)відкриває - двома рисками. (дієслово)для - тире, тире, тире. (у квадратик взяти)себе - тире, тире, тире. (займенник)великий - хвилястою лінією. (прикметник)

і - хвилястою. (у кружечок взяти)

чарівний - хвилястою. (прикметник)

світ - тире, тире, тире. (іменник)

життя - тире, тире, тире. (іменник)* тире,тире,тире - это, как подчеркивать под словом.  * (іменник) - частина мови - обычно пишется над словом. 

Лімітувати, ую, уєш,  недок.  і  док.,  перех.  установлювати ліміт;     обмежувати, ставити в залежність від чого-небудь.  дефе́кт, у,  чол.,  книжн.  вада, недолік. зненависть до тої фігури гострила мою увагу.  концентрувати, ую, уєш,  недок.,  перех. 1.  збирати, скупчувати, зосереджувати кого-, що-небудь в одному місці.  компромі́с, у,  чол.   згода з ким-небудь у чомусь, що досягається взаємними поступками; поступка заради досягнення мети.ілю́зія, ї,  жін. 1.  оманливе, хибне сприймання дійсності; хибне уявлення про що-небуділю́зія, ї,  жін.1.  оманливе, хибне сприймання дійсності; хибне уявлення про що-небуд

«указ президії верховної ради срср «про оголошення 9 травня святом перемоги» в ознаменування переможного завершення великої вітчизняної війни радянського народу проти німецько-фашистських загарбників і здобутих історичних перемог червоної армії, закінчилися повним розгромом гітлерівської німеччини заявила про беззастережну капітуляцію, встановити, що 9 травня є днем всенародного свята - святом перемоги. 9 травня вважати неробочим днем. голова президії верховної ради срср м. калінін. секретар президії верховної ради срср а. горкин. москва, кремль. 8 травня 1945 року». проте вже в газеті «известия» за 24 грудня 1947 р. (№302 (9524)) було надруковано: «в президії ради срср президія верховної ради срср ухвалила: 1. на зміну указу президії верховної ради срср від 8 травня 1945 року вважати день 9 травня - свято перемоги над німеччиною - робочим днем. 2. день 1 січня - новорічне свято - вважати неробочим ». отже, зовсім не н.с. хрущов «скасував день перемоги». по-перше, це свято з самого початку іменувався «свято перемоги», а, по-друге, робочим днем він став у 1947 р., при і.в. сталіні. однак, хоча 9 травня і стало робочим днем, особливий статус цього дня осознавался і владою, і народом. я переглянула кілька підшивок місцевої газети («сталінський шлях», «шлях леніна», «шлях до комунізму» - так змінювалося її назва) за 1953-1965 роки і помітила ось що. в 1955 році на першій смузі надрукований матеріал «москва відзначає день перемоги». у 1957 році свята присвячена ціла друга сторінка. у 1963 році - матеріал «завтра свято перемоги». у 1964 році в газеті надрукували великий нарис «ростовчани в берліні». отже, святкування 9 травня було засновано в 1945 році, по 1947 рік 9 травня було неробочим днем. наприкінці 1947 року 9 травня оголошено робочим днем (одночасно неробочим стало 1 січня - новорічне свято). аж до 1964 року, тобто всю «хрущовську епоху» 9 травня залишалося робочим днем, але як день перемоги в вітчизняної війни воно зазначалося. а знову вихідним, святковим днем 9 травня стало лише в 1965 р., у перший рік перебування при владі л.і. брежнєва - в рік 20-річчя перемоги.