Утворіть від питальних займенників по одному заперечному й неозначеному Що - Котрий -

Що - ніщо (заперечний), дещо, будь-що, щось (неозначені)

Котрий - нікотрий (заперечний), котрийсь, декотрий (неозначені)

1. Хто такий Богдан Хмельницький.
Чи не той то хміль, Що коло тичин в’ється? Ой, той то Хмельницький, Що з ляхами б’ється. Чи не той то хміль, Що по пиві грає?.. Ой, той то Хмельницький, Що ляхів рубає. Чи не той то хміль, Що у пиві кисне? Ой, той то Хмельницький, Що ляшеньків тисне.
2. Подвиги Хмельницького.
Гей, поїхав Хмельницький К Золотому Броду, — Гей, не один лях лежить Головою в воду. "Не пий, Хмельницький, дуже Золотої Води, — Їде ляхів сорок тисяч Хорошої вроди". "А я ляхів не боюся І гадки не маю — За собою великую Потугу я знаю, Іще й орду татарськую За собой веду, — А все тото, вражі ляхи. На вашу біду".
3. Богдан б"ється з ляхами.
Ой, втікали вражі ляхи — Погубили шуби... Гей, не один лях лежить Вищиривши зуби! Становили собі ляхи Дубовії хати, — Ой, прийдеться вже ляшенькам В Польщу утікати. Утікали вражі ляхи, Деякії повки, — Їли ляхів собаки І сірії вовки. Гей, там поле, А на полі цвіти — Не по однім ляшку Заплакали діти. Ген, там річка, Через річку глиця — Не по однім ляшку Зосталась вдовиця...

Можна скласти такі речення з лексичними помилками:1.      Таким чином, література – скарбниця мудрості. («таким чином» – калька з російської, замість цього доцільно вживати «отже»)2.      Антон, прикинь, нам на завтра задали прочитати цілих сто сторінок! («прикинь» – слово-паразит; замість нього можна сказати «уяви»)3.      Сьогодні відбувся перший дебют молодого Іванка на сцені. (словосполучення «перший дебют» вживати не можна, адже дебют – це перший виступ. Правильно: «Сьогодні відбувся дебют молодого Іванка на сцені».)4.      Під час атаки на вороже військо наших солдат зрадив зрадник. (відбувається повторення спільнокореневих слів зрадив і зрадник; можна замінити на одне слово – зрадили)5.      Мова письменника була насичена словами його рідної місцевості та діалектизмами. (діалектизми – це і є слова певної місцевості, тому варто вживати або словосполучення «словами його рідної місцевості», або «діалектизмами»)