Як виглядае куст калини навеснi i восенi

  в селі майже біля кожної хати росте калина. навесні кущ калини приваблює своїм духмяним білим цвітом всіх навколо. восени калина червоніє. серед зеленого листя,червоніють важкі кетяги калини. потім листочки , а до калини прилітатимуть пташки,щоб скуштувати смачні ягідки.  

                                            яку   людину   можна   назвати   ввічливою?

        ввічливість-це   одна   із   гарних   рис   людини.

        я   думаю,   що   ввічливість   не   залежить   від   віку   чи   освіти   людини.   ввічлива   людина   ніколи   не   зможе   образити,   відштовхнути,   ударити   іншу   людину.   вона   не   залишить   у   біді   і   не   допустить   несправедливості.   така   людина   завжди   поводить   себе   культурно   та   тактовно.

          саме   таку   людину   я   вважаю   ввічливою.      

учитель у твоєму житті              доля дарує кожному з нас учителя. так, саме учитель - з великої букви.              це може бути твій перший учитель; можливо, ти зустрінеш його вже у старших класах. але це буде та людина, яку ти назвеш своєю другою матір'ю, бо вона назавжди стане частиною твого життя, пройде з тобою через роки, надихаючи на добро.              цей учитель, щиро закохавши тебе у свій предмет, стане твоїм другом і порадником, прикладом у будь-якій ситуації. він буде завжди поруч: у радості й біді, у ваганнях і прийнятті важливих рішень. поруч із ним ти побачиш себе іншими очима і будеш намагатися стати кращим, розумнішим, добрішим, щоб бути гідним його прихильності та дружби, його любові.              як це важливо - мати такого учителя у житті! я зовсім не заперечую ролі батьків, але впевнена, що багатьма найкращими рисами свого характеру та поведінки людина завдячує саме улюбленому вчителеві: любов'ю до людей, до рідної землі, працелюбністю, відповідальністю, гідністю.              мені хочеться вклонитися серцем своїй учительниц! галині іванівні петренко за те, що вона подарувала мені щастя вважати її другою мамою, щастя безмежної любові до неї. вклонитися за її науку, за її чесну і мудру дружбу, за її ставлення до мене як до особистості і як до дорослої людини.              а ще мені хочеться запевнити її: "весь цей духовний скарб, який я одержала від вас, я понесу через життя, щедро його іншим людям. і від цього золото вашого серця буде тільки примножуватися, збагачуючи світ! "