Твір на тему - "чарівність і могутність слова" примерно на 1.5 стр. заранее

1. Проїжджаючи повз станцію,  батько звернув увагу на постать, чимось наче йому знайому. 2. Читаючи роман, я хотів, щоб закохані все ж зосталися разом. 3. Прочитавши його сумну сповідь, я не  вірив, що не могло статися інакше. 4. Коли він повернувся зі школи, його радісно зустрів собака. 5. Неподалік стояв батько, дивлячись на темну хмару, що насувалася на село. 6. Коли я вийшов з лекцій, надворі стало вже поночі. 7. Навчавшись в університеті, він залишався для мене кращим другом. 8. Коли я повернувся додому, у мене знову з'явився добрий настрій. 9. Якщо ти будеш повторювати за вчителем, тобі запам'ятається добра вимова. 10. Читаючи твір, я відчуваю гордість за свій народ.

Прислівник (лат. adverbium — біля дієслова) — це незмінна самостійна частина мови, що виражає ознаку дії, стан предмета або ознаку якості і відповідає на питання як? де? звідки? наскільки? якою мірою? прислівник у реченні пов'язується з дієсловом, виконуючи роль обставини дії, наприклад: синіла (де? ) навкруги далечінь (гончар); дорога все глибше (як? ) врізалась в ущелину, зверху (зві зі скель, покапувало. (м. олійник) може також пов'язуватися з прикметником або іншим прислівником, служачи для вираження ознаки якості до ролі обставини міри, ступеня: ось зовсім (наскільки? ) близько з води вихопилась гостра скеля. (я. баш) коли моя білява донька виросте, я буду надто (якою мірою? ) старий. (о. досвітній) рідше прислівник входить у зв'язок з іменником, виконуючи роль неузгодженого означення: карлос вибрав шлях (який? ) направо, гвідо вибрав шлях (який? ) наліво. (леся українка) менш типовою для частини прислівників є роль присудка в односкладному реченні: тихо, пустельно, мов на краю світу. (о. гончар) розряди прислівників за значенням і роллю в реченні речення з прислівниками, які пишуться разом або окремо див. також література