Повний фонетичний розбір слова "безкраїй" і " прізвисько"

п - приг., тв., глух..

р - приг., тв., сонорний.

і -   голосний, нагол..

з - приг., дзв..

в - приг., тв.,сонор..

и - гол..

с - приг., м`як., глух..

к - приг., глух..

о - гол..

Діалог  на тему:     "природа  рідного краю" головні  герої: віктор,  андрій, марія  іванівна та діти. -  (марія  іванівна) ну  що дітки, ось ми вже біля лі -  (віктор)  той що, мені  однаково. не люблю ліс. - (андрій) віктор, не кажи такого. ліс - це величезна скарбниця нашої країни. -  (марія  іванівна)  правильно  андрійко,  адже ліс це надзвичайна  краса. а  яке тут пові - (віктор) для мене виїзд на природу - це тяжко, тому що я боюсь кліщів, диких звірів. доречі я читав, що приблизно рік потому, тут зловили дикого кабана! -  (марія  іванівна)  діти, а вам тут подобається? -  (діти)  так!   -  (андрій)  марія  іванівна,  а тут справді є дикі звірі? адже  це для  нас небезпечно! -  (марія  іванівна) не переживайте, тут все безпечно, тому що диких звірів, вже половили. -  (андрій)  ну що  ж  пішли,  будемо розбивати табір. -  (марія  іванівна)  так  йдемо  всі  обережно. -  (діти)  ми  зрозуміли марія іванівна. -  (марія  іванівна) вікторе, що в твоєму розумінні означає ліс? -  (віктор)  ліс - це сукупність певної землі, де ростуть дерева  та рослини. -  (марія  іванівна)  а якщо більш літературною мовою! -  (віктор)  ліс -  це  багатство, краса  всього світу. -  (андрій)  а для мене ліс - це легені нашої планети. -  (марія  іванівна)  добре  хлопці, передайте  іншим, що ми зробимо невеличкий  привал. -  (андрій  та віктор) ми  зрозуміли. гей там, давайте швидше, всі  хочуть трошки відпочити! -  (марія  іванівна) віктор  та андрій  для  вас у мене завдання! -  (андрій  та віктор)  яке? ! -  (марія  іванівна)  знайти трохи грибів, та маленьких палочок для вогнища. -  (андрій)  ну  ми пішли. ти йдеш  віктор? -  (віктор)  так йду. -  (андрій)  а  скажи ти мені віктор, чому ти так не любиш ліс, адже тебе ніхто ще не вкусив і дикого кабана ти не зустрів. -  (віктор)  я навіть  сам вже  не розумі -  (андрій)  а ось і  перший гриб. -  (віктор)  андрій подивись далі,  там їх ціла галявина. -  (андрій)  так побігли туди. -  (віктор)  ти збирай гриби, а  я поки гілочок  на вогнище позбираю. -  (андрій)  добре. -  (віктор)  андрій мені напевно здалося, але щось побачив  в кущах. -  (андрій)  так піди подивись що там! -  (віктор)  мені страшно.  -  (андрій)  ну добре пішли разом. через  дві хвилини. -  (андрій  та віктор)  [сміх]  це  смішно,  це  ж був зайчик, а  ми так злякалися. -  (андрій)  нам  вже час йти до марії іванівни! -  (віктор)  так пішли, тому що вона може нас покарать, адже  ми були  тут  приблизно 3 години. -  (марія  іванівна) і де це ви, так довго були?   я вже почала переживати. -  (андрій)  я ось назбирав  грибів. - (віктор) а я гілочок на вогнище. - (марія іванівна) я вирішила, що табір ми розіб'ємо тут. вам хоч збирати гриби? - (андрій) так , адже мені віктор. - (віктор) мені теж , тому що я полюбив природу, а тобто її чарівну красу. - (марія іванівна) це добре, що ви так любите отже: андрій -  16 реплік, віктор - 16 реплік, марія василівна - 12 реплік, діти - 2 репліки.

Привіт, оксано! - привіт, альонко! як ся маєш? - добре, у мене тепер є справи, тож нудьгувати ніколи! а в тебе? - міркую, чим би таким зайнятись, цікавим і корисним водночас… вибач, а які це в тебе справи з’явились? - я навчаю свого двоюрідного брата української мови! - та не може бути! ти ще сама маленька! - так, але він молодший від мене. до того ж я добре знаю українську мову і завжди на уроках отримую вищі ! - а твій брат зовсім не знає української мови? - зовсім! мої дядько та тітка, його батьки,   переїхали сюди з білорусі, з міста гомеля, місяць тому. а сашко вивчав в школі лише білоруську мову! - але ж білоруська мова, здається, схожа з українською? - це тільки так здається, але насправді слова вимовляються інакше! і орфографія зовсім інша! - і яким чином ти навчаєш сашка української мови? - поки що дуже просто. я показую йому предмети та кажу, як вони називаються українською. він повторює, а потім повинен   мені скласти речення з цими словами. - а ти пробувала давати йому читати українські тексти? - так, але він так кумедно читає, що я не можу втриматися від сміху! начебто хтось узяв та перекрутив усі слова! - альонко, мені здається, що я можу тобі навчати сашка української мови. у мене є кілька цікавих ідей щодо того, як можна організувати уроки. а також я точно не буду сміятися, коли він стане читати. - оксанко, я так вдячна тобі! ти собі не уявляєш! мені так потрібна ! - нема за що! ну, я побігла! коли мені до вас прийти? - можна завтра о п’ятій, сашко якраз буде у нас. - ну, тоді до зустрічі! - до зустрічі! ще раз красно тобі дякую! побачимось!