з нагоди свята матері вчителька задала двом дівчатам намалювати газету. ці дівчата були хорошими подружками, ходили в художню школу, а звали їх ганна і катя. і от наступного дня вони зібрались після уроків в класі, принесли все потрібне й почали обговорювати, як все намалювати.
- особливо мені хочеться, щоб тут був намальований гарний букет, який тримають жіночі руки, а отут можемо розмістити потрібний нам текст, - запропонувала ганна.
- а я уявляю тут маленьку дитину, яку на руках тримає мама. а весь текст, що нам потрібно, розмістимо навколо них, - сказала катя.
- але мама з букетом краще!
- ні, дитина краще!
- мама!
- дитина!
- якщо ти не хочеш поки малювати, давай спочатку підпишемо її.
- давай.
після того, як вони намалювали назву гарними буквами, ганна і катя знову почали сперечатися. і сперечались б вони довго, якби ганна випадково не зачепила склянку з брудною водою. вода розлилася по всьому паперу, назва розплилася.
- ну от, дивися, що ти наробила! - вигукнула катя.
- а не треба було сперечатись! - дорікнула їй ганна.
дівчата спробували висушити газету, але від цього папір тільки знявся хвилями. подружки ледь не заплакали.
- все, не буду більше з тобою дружити! - сказала ганна і, зібравши речі, пішла до дому.
- а я з тобою! - відповіла катя й, залишивши невдалу газету тут, теж пішла.
на наступний день, коли вони прийшла в клас, вчителька незадоволено розглядала роспливчасту назву й зіпсований папір:
- я думала ви можете краще, дівчатка! що ж тепер робити? через відсутність газети клас не зможе взяти участь у конкурсі до свята!
рапттом ганна витягнула з портфеля ще один ватман, на якому була зображена дитина в матусі на руках - так, як хотіла катя. у відповідь катя теж витягнула ватман, де були намальовані мамині руки, що тримаю букет - як хотіла ганна. дівчата засміялись й помирились, а вчителька сказала:
- от тепер я вами дуже пишаюся - ви не тільки добре малюєте, а ще й хороші подружки!
* вибачаюсь, якщо воно дуже велике, але в майбутньому пишіть обсяг, який від вас вимагають вчителі. якщо - скажіть дякую *
я щаслива, бо маю друзів. у мене є дві близьких подружки і чимало приятелів. з подружками я товаришую з самого дитинства. вони старші за мене на два роки. попри це, різниця у віці ніколи не відчувалась. мої подружки дуже віддані та чесні зі мною, за що я їх і ціную. я поважаю їх та намагаюсь бути хорошою подружкою для них.
дружба – це не лише веселощі разом. дружба – це підтримка у скрутну хвилину, здатність саможертви. друг ніколи не зрадить. мої подруги завжди приходять мене підтримати, коли я цього потребую. а я завжди з ними поряд, коли їм сумно або страшно. дружба – найвища цінність, тож будьмо відданими одне одному!
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Головне завжди залишатися людиною замітка в газету
в нашому сучасному житті, де так багато несправедливості, зла та байдужості, ми часто не замислюємось над своїми вчинками чи словами. але так хотілься б, щоб всі люди навкруги були добрішими, привітнішими, щирішими, щоб не сиділи в своїх домівках, а більше спілкувались з друзями та більше творило добро.
адже, не дивлячись на всі наші життєві негаразди ми маємо пам"ятати: "головне - завжди залишатися людиною! ".