При слиянии гамет, содержащих разные аллели определённой пары генов, образуются особи 1) гетерозиготные 3) с генотипом аавв 2) гомозиготные 4) с генотипом аавв

Відповідь:

Здійснено публікації стосовно можливості перенесення в геном людини генів інших організмів. Горизонтальне перенесення генів (ГПГ) досить розповсюджене в природі, особливо серед прокаріотів, як інструмент пристосувальної мінливості. Можливість цього явища у людини вперше експериментально підтверджено у 2010 р. групою бразильських учених, керованою професором А. Тейшейра, на прикладі перенесення в геном людини генів трипаносоми. Найбільше уваги дослідники приділяють можливостям використання ГПГ для лікування тяжких генетичних захворювань людини, особливо онкологічних. Наукові публікації та дані демографічної статистики свідчать, що вживання продуктів із генетично модифікованих організмів не несе загрози для здоров’я людини.                                                  ну вроде как подходит

Пояснення:

Відповідь:

Печі́нка — велика залоза зовнішньої секреції в хребетних та деяких інших тварин і людини. Є життєвонеобхідним органом.

Морфологія

Печінка в безхребетних — виріст переднього відділу середньої кишки або шлунка. Вона безпосередньо бере участь у перетравлюванні їжі. Клітини печінки молюсків здатні до фагоцитозу. У хордових тварин і людини печінка виділяє жовч і відіграє важливу роль в обміні речовин організму. У менш організованих хребетних печінка має трубчасту будову. У плазунів, птахів і ссавців поперечні анастомози перетворюють трубчасту залозу на сітчасту. Печінка більшості хребетних — часточковий орган. У м'ясоїдних тварин печінка порівняно більша, ніж у травоїдних. Форма печінки залежить від форми порожнини тіла тварини.

Структура тканини печінки має особливу будову, тому належить до паренхіматозних органів.

Будова

Печінка — залозистий орган масою близько 1500 г, має червоно-бурий колір і досить м'яку консистенцію, розташована у верхньому відділі черевної порожнини: в основному в правому підребер'ї, в надчеревнії ділянці і незначна її частина — в лівому підребер'ї. У новонародженних печінка займає більшу частину черевної порожнини. У печінці, що зовні нагадує неправильну шапку гриба, розрізняють верхню (діафрагмальну) опуклу поверхню, яка прилягає до діафрагми, і нижню (вісцеральну), яка обернена вниз і прилягає до органів. Ці поверхні відокремлені одна від одної переднім гострим краєм, задній край тупий і нагадує своєю формою поверхню. Він прилягає до діафрагми. Печінка майже повністю покрита очеревиною, за винятком поперечної борозни і заднього краю.