Почему, когда у человека на что-то не хватает сил ему говорят «мало каши ел»? как связано вещество (каша) и энергия (силы)?

когда человеку не хватает сил, про него говорят: «каши мало ел». каша, действительно, идеальный источник энергии. особенно зимой, особенно во время рождественского поста, когда сил нужно много, а привычные мясные деликатесы оказываются скоромными.

многие старинные рецепты каш давно забыты. а ведь именно они положили начало кулинарии. а сколько традиций связано у наших предков с этим замечательным блюдом! кашу ели, чтобы примириться с противником, - только после этого мирный договор вступал в силу. на свадьбе молодые ели за праздничным столом исключительно кашу, а приглашенные гости- из одного горшка.

бактерії можуть оселятися в організмах інших істот. бульбочкові бактерії вбирають нітроген з повітря, повертаючи його в ґрунт (оселяються на коренях гороху, квасолі, конюшини, утворюючи на них потовщення - бульбочки). вигідний симбіоз: бактерії постачають рослині створені ними сполуки нітрогену, а від рослин отримують розчини необхідних їм органічних речовин.

у кишечнику людини також живуть бактерії (кишкова паличка) і сприяють процесам травлення, утворюють деякі вітаміни та перешкоджають діяльності хвороботворних мікроорганізмів.

  на жаль, якщо кишкова паличка потрапляє в інші частини нашого організму, наприклад у черевну порожнину, вона може викликати там запальні процеси.бактерії можуть спричинювати різноманітні захворювання рослин, на уражених органах яких з'являються плями, пухлини тощо, такі загнивають і відмирають.

  щоб убезпечити продукти харчування від бактерій, здатних їх псувати, застосовують технології стерилізації чи пастеризації. стерилізація - це процес повного знищення мікроорганізмів та їхніх спор (дія високих температур + 100 °с і вище, ультрафіолетові промені, ультразвук, певні хімічні речовини тощо).   пастеризація полягає в тому, що для тривалого зберігання різноманітних продуктів (молочнокислих, соків тощо) їх пі тепловій обробці за температури + +70 °с протягом півгодини, а потім швидко охолоджують, це повторюють протягом 3 діб.

винятково важливе значення для процесів грунтоутворення мають мікроорганізми. їм належить основна роль у глибокому і повному руйнуванні органічних речовин, деяких первинних і вторинних мінералів. кожному типові грунтів, кожній грунтовій відмінності властивий свій специфічний профільний розподіл мікроорганізмів. при цьому чисельність мікроорганізмів, їх видовий склад відображають важливі властивості грунту. основна маса мікроорганізмів зосереджена у межах верхніх 20 см товщі грунту. біомаса грибів і бактерій в орному шарі грунту складає до 5 т/га.  

мікроорганізми беруть активну участь у процесі гумусоутворення, який за своєю природою біохімічний. великий вплив мають мікроорганізми на склад грунтового повітря, на цикли перетворення азотовмісних сполук. одна з важливих ланок у циклах перетворення азоту – фіксація його грунтовими мікроорганізмами. загальна планетарна продуктивність мікробної фіксації азоту складає від 270 до 330 млн. т/рік, із яких 160-170 млн. т/рік дає суша, 70-160 млн. т/рік – океан. бобові культури за бульбочкових бактерій фіксують і накопичують у грунтах від 60 до 300 кг азоту на гектар у рік.  

грунт є не лише місцем життя величезної кількості найрізноманітніших мікроорганізмів, а й продуктом їхньої життєдіяльності, у грунті мікроби знаходять всі умови для розвитку: вологу, поживні речовини, захист від згубної дії прямої сонячної радіації тощо. завдяки цим сприятливим умовам кількість мікробів у грунтах величезна – від 200 млн. мікробів у 1 г глинистого грунту до п'яти і більше мільярдів у 1 г чорнозему. грунт – основне джерело, звідки мікроорганізми надходять у зовнішнє середовище – повітря й воду.  

мікрофлора грунту дуже різноманітна. у її складі нітрифікуючі, азотфіксуючі, денітрифікуючі бактерії, сірко- і залізобактерії, целю-лозорозкладачі, різні пігментні бактерії, мікоплазми, актиноміцети, гриби, водорості, найпростіші тощо. кількісний і якісний склад мікрофлори різних грунтів змінюється залежно від хімічного складу грунту, його фізичних властивостей, реакції середовища, вмісту в ньому повітря, вологи й поживних речовин. на склад і кількість мікробів у грунті істотно впливають кліматичні умови: пори року, методи обробітку грунту, характер рослинного покриву та багато інших факторів.  

наявність в 1 г грунту (верхнього шару чорнозему) кількох мільярдів бактерій, актиноміцетів, до мільйона спор грибів і багатьох інших мікроорганізмів свідчить про велику біогенність грунту. є дані про те, що в орному шарі окультуреного грунту на площі 1 га може міститися 5-6 т мікробної маси.  

серед різноманітної мікрофлори в грунті є і патогенні бактерії, проте грунт у цілому – несприятливе середовище для життя більшості патогенних бактерій, вірусів, грибів і найпростіших. у грунті водночас з мінералізацією органічних речовин відбуваються процеси бактеріального самоочищення – відмирання не характерних для грунту сапрофітних і патогенних бактерій.  

значна роль мікроорганізмів і в руйнуванні та новоутворенні мінералів. вона пов'язана, в першу чергу, з мікробними циклами калію, заліза, алюмінію, фосфору та сірки. руйнування та синтез мінералів забезпечують залучення елементів у біологічний кругообіг та його взаємодію з великим геологічним кругообігом речовин.

у процесах мікробного руйнування мінералів беруть участь в основному гриби, та, в меншій мірі, актиноміцети й інші бактерії. в