Какие жизненные процессы характеризуют клетку?

1) обмен веществ2) рост3)  развитие4) передача генетической информации5) саморегуляция6) самообновление7) смерть (если это, конечно, можно считать жизненным процессом)

Отвечая на последний вопрос, учащиеся придут к выводу, что все функции стебля являются жизненно важными для растения. учитель ставит проблемный вопрос: какие особенности внутреннего строения стебля ему выполнять эти функции? при объяснении учитель использует имеющиеся таблицы и картинки учебника. кроме того, перед уроком, в расчете на каждого учащегося, двух-трехсантиметровые кусочки веток. на них учащиеся могут более наглядно ознакомиться с макроскопическим строением стебля. свой рассказ о строении стебля учитель строит, рассматривая ту или иную ее функцию. во первых, защитная функция . здесь следует уточнить, что именно опасно для растения. главным образом, это потеря воды, микроорганизмы и резкое понижение температуры. для защиты от этих факторов стебель имеет снаружи плотные покровные ткани: кожицу у молодых и пробку у более старых. кожица имеет такое же строение, как у листьев. пробка состоит из нескольких слоев мертвых клеток, имеющих плотные оболочки. чем старше дерево, тем больше образуется слоев пробковых клеток. оболочки этих клеток не пропускают воду и содержат вещество, убивающее болезнетворные микроорганизмы. воздух, который содержится внутри мертвых клеток пробки, создает прослойку, смягчающую резкие перепады температур. ткани, лежащие под покровными тканями, должны получать кислород и выводить углекислый газ. для этого в кожице есть устьица, а в пробке особые образования - чечевички (более рыхлые участки пробки, через которые осуществляется газообмен и испарение воды). учащиеся должны отделить от имеющейся у них побегов наружный слой, попробовать его изогнуть, сломать, растянуть. учитель отмечает, что большая прочность покровной ткани обусловлена тесным соединением клеток между собой. здесь можно объяснить, почему поверхность деревьев покрыта трещинами - при росте дерева в толщину на поверхностных слоях создается давление, которое приводит к разрыву этих слоев и образованию трещин. мертвые клетки пробки не могут делится, чтобы их заполнить. во-вторых, проводящая функция . учитель говорит, что часть веществ по стеблю направляется из листьев в корень, а часть наоборот, из корня в крону. значит, в стебле должны быть и сосуды, и ситовидные трубки. слой, в котором расположены ситовидные трубки, называется луб. он расположен во внутренней части коры. учащиеся должны определить местонахождение луба на поперечном срезе побега. слой, в котором расположены сосуды, называется древесина. она расположена изнутри по отношению к лубу. если учащиеся плохо усвоили разницу между ситовидной трубкой и сосудом, можно акцентировать их внимание на сравнении их строения. например, с рисунка: рисунок далее учитель задает следующий вопрос: ни клетки луба, ни клетки древесины, ни клетки пробки делится не могут, а деревья, тем не менее, постоянно увеличиваются в толщину. за счет чего это возможно? между древесиной и лубом расположен слой клеток, которые всю жизнь сохраняют способность делится. это камбий. его клетки делятся в двух направлениях. во внешнюю сторону они образуют клетки луба, во внутреннюю - древесины. причем последних образуется в несколько раз больше. поэтому древесина обычно имеет больший объем, чем луб, что отмечается учащимися на поперечном срезе побега. в третьих, опорная функция . стебель должен поддерживать всю массу веток и листьев, не ломаться под сильным ветром. для этого стебель имеет большое количество механических тканей. механическую функцию у растений выполняют волокна. волокно - это сильно вытянутая мертвая клетка с толстой оболочкой. часть расположена в древесине - древесные волокна. часть волокон в лубе - лубяные волокна. кроме волокон механическую функцию выполняют сосуды. как выяснили ученые, воду и минеральные вещества проводят только молодые сосуды, находящиеся вблизи камбия. основная масса древесины выполняет механическую функцию. ссылка

Міські жителі тільки під час дощу в основному і стикаються з цими тваринами. та й сільські частіше теж. інакше б черв'яків так не назвали, коли і міст-то ще не було. а що черв'яки роблять у себе під землею, мало хто цікавився. вважається, що вони роблять в грунті ходи, по яких до коренів рослин проникають повітря і вода.  і лише порівняно недавно, коли вченими в значній мірі була встановлена роль черв'яків у грунтоутворенні, їх стали навіть спеціально розводити. вперше цих тварин з родючістю грунту зв'язав в 1789 році ійський натураліст гілберт уайт. чарлз дарвін теж зайнявся цим питанням і в роботі "про утворення грунтового шару", опублікованій в 1831 році, виклав теорію перемішування хробаками шарів грунту.  дійсно, черв'яки, коли риють свої ходи, заковтують мінеральні та органічні її складові, пропускають через свій шлунок, харчуються і з іншого боку у вигляді грудочок-копролітов (від грецьких слів "kopros" - "гній" і "lithos" - "камінь "). частина цих грудочок можна побачити на землі навколо входів в норки черв'яків, а частина залишається під землею. і навпаки, черв'яки ночами виходять на поверхню, забирають залишки опалого листя та інших органічних речовин, затягують їх під землю і харчуються ними.  у 50-х роках минулого століття біологи провели експеримент. у ящик зі скляними стінками насипали наполовину світлу землю, а зверху стільки ж перегною. утрамбували і запустили туди кілька черв'яків. уже через місяць були прориті ходи, і в світлому шарі з'явилося багато темного копролітах. а через три місяці вся грунт у ящику була одного кольору і збільшилася в обсязі через розпушення.  але головні відкриття були зроблені пізніше. черви не просто пропускають через себе грунт, але і збагачують її своєю унікальною біологічно активної кишкової мікрофлорою. крім того, тканинна рідина дощових черв'яків має цитолітичної і антибактеріальну активність. перерахувати всі речовини тут неможливо - тільки протеїнів міститься 40 найменувань. таким чином, грунт, перероблену хробаками, нічим штучним замінити неможливо. вона створює для рослин найбільш сприятливі умови. до речі і самі черв'яки, постійно перебуваючи в патогенної гниючої середовищі, практично ніколи не хворіють.  вченим вдалося виділити із тканин хробаків ферменти, які володіють потужними обеззараживающими і очисними властивостями. ці натуральні екологічно чисті продукти вже використовуються для очищення труб і апаратів в харчовій промисловості, для прання, як миючі засоби в лікарнях, ресторанах. ефективні вони виявилися і в хімчистках для очищення одягу від органічних забруднювачів. вже існують автомобільні шампуні, легко очищають кузов, а особливо решітки радіаторів від налиплих комах. з'явилися шампуні для волосся і навіть зубна паста. побачите - купуйте. дощових черв'яків навіть стали розводити в промислових цілях на спеціальних фермах.  а чому черв'яки все-таки під час дощу виповзають на поверхню? дуже просто, щоб не задихнутися - вода заливає їх норки. до речі, легких у них немає - кисень надходить через тонку вологу шкіру.