Голонасі́нні (Gymnospermae) — група насінних рослин, що характеризуються наявністю насіння і насінного зачатка, які лежать відкрито на лусочках шишок (звідки й назва групи). Етимологія: грец. γυμνόσπερμος — «голе насіння». Поширені голонасінні по всьому світу (за винятком Антарктиди), причому більшість, — особливо хвойних порід, — у помірному й субарктичному регіонах. В основному голонасінні — це дерева і кущі, рідко, лози, трав'янистих рослин серед них немає. Поява насіння, яке має запас поживних речовин і захищене шкіркою, — значний ароморфоз, що зумовив широке і швидке розповсюдження голонасінних рослин суходолом. Важливим пристосуванням для життя на суходолі є змога внутрішнього запліднення (без води). Пилок голонасінних рослин переноситься повітряними течіями. Потрапляючи на розташований відкрито насіннєвий зачаток, він утворює пилкову трубку, яка досягає яйцеклітини і забезпечує злиття гамет. Після запліднення з насінних зачатків формується насіння, але не одразу, а тільки через 12—15 місяців. Насіння має зародок з корінцем, бруньками і сім'ядолями, запас поживних речовин, та вкрите насіннєвою шкіркою.
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Реферат на тему"основные органы растений" 6 класс биология
В связи с выходом растений на сушу и при к разнообразным условиям надземной среды произошло усложнение их организации, расчленение тела на органы и ткани. Закономерное сочетание органов в организме, их строение и функции всегда соответствуют условиям окружающей среды. Расчленение тела на органы, усложнение их строения происходило постепенно в процессе развития растительного мира.
У низших растений (водорослей) тело не расчленено на органы, его называют слоевищем или талломом. У высших растений все органы в зависимости от выполняемых функций объединяют в две группы: вегетативные и репродуктивные.
В связи с видоизменениями основных органов, возникшими в результате при растений к окружающей среде, Ч. Дарвин ввёл понятие об аналогичных и гомологичных органах.