Буду 7. определите, какое из названных изменений не является модификацией. а рахит у человека б различная окраска цветков у китайской примулы при различных температурах в редуцированные крылья у дрозофилы г увеличение количества эритроцитов в крови человека в высокогорных условиях 8. какие гаметы образует зигота aabb? а ab, ab б aa, bb в ab г ab 9. укажите название наследственной болезни, связанной с нарушением обмена аминокислот и накоплением токсичных продуктов, что приводит к тяжёлым поражениям организма и умственной отсталости. а гемофилия б фенилкетонурия в дальтонизм г синдром дауна 10. длинношерстного чёрного самца морской свинки скрестили с чёрной короткошерстной самкой. получено 15 свинок с короткой чёрной шерстью, 13 - с длинной чёрной, 4 - с короткой белой, 5 - с длинной белой. определите генотипы родителей, если длинная (а) и чёрная (в) шерсть являются доминирующими проявлениями признаков. а ааввхаавв б ааввхаавв в ааввхаавв г ааввхаавв

7.

В редуцированные крылья у дрозофилы

8. Какие гаметы образует зигота Aabb?  А Ab, ab 

9. Б фенилкетонурия 

10. Б АаВвхааВв 

Під позитивним впливом мається на увазі робота по збереженню

природних об’єктів та по збільшенню біологічного та географічного

різноманіття. Ці роботи мають такі напрямки:

– заповідний, метою якого є охорона рідкісних тварин і рослин,

збереження унікальних ландшафтів, створення умов для відновлення

зникаючих представників біосфери. Такі роботи проводяться на приро-

дних територіях чи в штучно створених об’єктах. До останніх відно-

сяться зоологічні та ботанічні сади і парки;

– споживчий (господарський) – мається на увазі одержання і виро-

щування нових, не відомих природі сортів рослин, порід тварин, пта-

хів, риб. Висаджування лісів, лісосмуг. Зариблення озер, річок, морів.

Мета такої роботи – отримати їжу, робочих тварин, корисні людині продукти. Разом з тим біосфера збагачується внаслідок збільшення

біорізноманіття;

– декоративний, коли для вдоволення естетичних потреб люди

виводять і розводять нові види кімнатних тварин, рослин, квітів, птахів

або створюють нові чи покращують існуючі ландшафти, об’єкти садо-

во-паркової культури і таке інше;

– рекреаційний – для покращення умов відпочинку та оздоровлен-

ня на одноманітних територіях люди будують ставки, висаджують пар-

ки та таке інше. ту, полігонів, складів, спеціальних приміщень і таке інше.

Негативний вплив класифікується за багатьма ознаками, головни-

ми з яких є наступні:

− об’єкт впливу: негативна дія може шкодити людині або

природній екосистемі, зокрема водній, повітряній чи груповій;

− характер впливу, який може бути двох типів: споживання при-

родного ресурсу (характеризується ресурсоємністю) або за-

бруднення у вигляді газоподібного викиду, рідкого скиду чи

твердого відходу. Крім цього, вплив може бути короткочасним

чи довготривалим;

− рівень впливу, тобто масштаби екосистеми, яка страждає від

впливу. Можливі такі рівні: глобальний, континентальний, дер-

жавний, регіональний, локальний;

іб впливу – прямий або непрямий. У першому випадку за-

бруднювач впливає на об'єкт безпосередньо. Непрямим буде вплив через проміжного носія забруднення. Наприклад, забруд-

нювач потрапляє до людини з молоком, яке забруднене

внаслідок вживання коровою корму, вирощеного на забрудне-

ному полі;

− період впливу може бути трьох типів. Перший – вплив під час

будівництва споруди, підприємства. Другий – вплив у процесі

виготовлення виробу на збудованому підприємстві. Нарешті

третій – під час експлуатації виготовленого виробу. В свою чер-

гу вплив на довкілля під час експлуатації виробу залежить від

стадії експлуатації, яка може бути чотирьох видів: робота

(діяльність), стоянка (бездіяльність), ремонт, виведення з екс-

плуатації. Під час експлуатації розмір і шкода впливу залежать

від режиму роботи виробу;

− вид впливу, який характеризує сутність шкідливості забрудню-

вача. Вплив може бути таких видів: а) механічний, до якого

відноситься шум, вібрація; б) тепловий, тобто забруднення

довкілля викидами теплової енергії; в) електромагнітний, який

генерується при отриманні, транспортуванні і споживанні

електроенергії; г) радіологічний; д) біологічний; е) токсичний,

який в залежності від шкідливості (небезпечності) токсичної речо-

вини (токсиканта) розподілено на чотири класи. До токсикантів

першого класу віднесено ртуть, свинець, озон, бензапірен, сполуки

ванадію, нікелю, хрому, кадмію, миш’яку, хлору та інші речовини.

До другого – нафтопродукти, оксиди цинку та марганцю, бензол,

сірководень, фенол, оксиди азоту та інші, до третього – металур-

гійні шлаки, сірчаний ангідрид, толуол, ксилоли та інші, до четве-

ртого – оксид вуглецю, аміак, ацетон, етиловий спирт та інші;

− особливість джерела впливу, яке може бути стаціонарним або

пересувним. Характерним представником пересувного джерела

впливу є транспортні засоби;

− технологічні особливості джерела впливу, які залежать від

галузі людської техногенної діяльності. При найбільш

укрупненій класифікації цих галузей джерела можна поділити

на чотири групи: промислові, аграрні, комунальні, транспортні.

В межах кожної групи існує своя внутрішня класифікація дже-

рел впливу на довкілля згідно з особливостями технологічних процесів.

Размноже́ние, репроду́кция, воспроизво́дство — присущее всем живым организмам свойство воспроизведения себе подобных, обеспечивающее непрерывность и преемственность жизни размножения подразделяются на два основных типа: бесполое и половое.

Проти́сты — парафилетическая группа, к которой относят все эукариотические организмы, не входящие в состав животных, грибов и растений. Название введено Эрнстом Геккелем в 1866 году, однако в современном понимании его впервые использовал в 1969 году Роберт Уиттекер, автор «системы пяти царств». Традиционно протистов подразделяют на простейших , водоросли и грибоподобные организмы; все эти группы имеют полифилетическую природу и не используются в качестве таксонов.

Автотро́фы, или автотро́фные органи́змы (др.-греч. αὐτός — «сам» и τροφή — «пища») — организмы, синтезирующие органические вещества из неорганических[1][2].

Автотрофы составляют первый ярус в пищевой пирамиде (первые звенья пищевых цепей). Именно они являются первичными продуцентами органического вещества в биосфере, обеспечивая пищей гетеротрофов. Иногда резкой границы между автотрофами и гетеротрофами провести не удаётся. Например, одноклеточная водоросль эвглена зелёная на свету является автотрофом, а в темноте — гетеротрофом (см. также: миксотрофы)

Фотоси́нтез (от др. ... В современной физиологии растений под фотосинтезом чаще понимается фотоавтотрофная функция — совокупность процессов поглощения, превращения и использования энергии квантов света в различных эндергонических реакциях, в том числе превращения углекислого газа в органические вещества.