Установите соответствие между признаком и организмами: А-отряд ящерицы В-отряд змеи 1.тело с широко расставленными ногами, редко безногое 2.веки несросшиеся, подвижные 3.веки срослись и стали прозрачными 4.все представители не имеют конечностей 5.могут проглатывать крупную добычу благодаря челюстям, спереди соединённым растяжимыми связками Во Установите соответствие между характеристиками и Типами животных: А)Тип Черви В)Тип Хордовые 1.скелет наружный 2.расположение сердца на брюшной стороне тела 3.наличие костного скелета 4.нервная система узлового типа 5.наличие туловищных или тазовых почек 6.наличие разнообразных паразитических форм Во Установите последовательность усложнения организации животных в процессе исторического развития органического мира на Земле. В ответе запишите соответствующую последовательность цифр. 1. формирование трёхкамерного сердца, в желудочке которого имеется неполная перегородка 2.формирование трахей и дыхалец 3. развитие детёнышей в матке самки 4. развитие нервной системы узлового типа 5. появление парных лёгких Во Установите соответствие: А.Бесчерепные Б.Черепные 1.хорда сохраняется в течение всей жизни 2.в головном мозге хорошо различимы анатомические отделы 3.нервная система образована анатомически однородной трубкой 4.у большинства представителей хорда имеется только на эмбриональной стадии развития 5.скелет черепа отсутствует 6.представлены разнообразными по внешнему виду и высокоорганизованными по строению организмами Во Установите соответствие между признаками и животными, для которых они характерны: А.отряд Жвачные парнокопытные В.отряд Хищные 1.Короткий кишечник 2.Длинный кишечник 3.Самозатачивающиеся резцы 4.Плоские широкие поверхности коренных зубов 5.Выраженные клыки 6.Симбионты в пищеварительном тракте Во Установите соответствие: А.Тип саркодовые В.Тип инфузории 1.сократительные вакуоли без приводящих канальцев 2.непостоянная форма тела 3.наличие клеточной глотки 4.выведение остатков пищи через порошицу 5.движение с ложноножек 6.наличие полового процесса Во Установите соответствие между характеристиками и типами волос млекопитающих: к каждой позиции, данной в первом столбце, подберите соответствующую позицию из второго столбца: А Вибриссы Б.Подшерсток 1.орган осязания 2.луковицы снабжены большим числом нервных окончаний 3.короткие, извитые, густо расположены 4.обеспечивают сохранение тепла 5.предохраняют шерсть от загрязнения Во Установите соответствие между типом червей и их характеристикой: А.Плоские черви В-Кольчатые 1.Возможные предки членистоногих животных 2.Вероятно самая древняя группа трехслойных животных - промежутки между органами заполнены соединительной тканью (паренхимой) 3.Могут быть паразитами растений 4.Впервые в процессе эволюции появилась кутикула 5.Впервые появилась разнополость

Внутреннее строение стебля древесного растения: структура, на поперечном срезе которой выделяют следующие части: пробку, луб, камбий, древесину, сердцевину. пробка — покровная ткань, состоящая из нескольких слоев отмерших клеток; образуется на поверхности зимующих стеблей. луб (кора, флоэма) — комплекс проводящей (ситовидные трубки) , механической (лубяные волокна) и основной тканей, расположенных кнаружи от камбия; служит для проведения углеводов от листьев к корням. камбиальное кольцо — образовательная ткань, состоящая из одного слоя делящихся клеток; наружу откладывает клетки луба, внутрь — клетки древесины. древесина (ксилема) — ежегодно нарастающий комплекс проводящей (сосуды) , механической (древесные волокна) и основной тканей, расположенных внутрь от камбия; является опорой стебля и служит для проведения воды и минеральных солей от корней к листьям. годичное кольцо — слой древесины, образовавшийся за счет работы камбия в течение одного лета. характерно для древесных растений (ель, сосна, дуб, береза) . сердцевина — основная ткань, расположенная в центре стебля; выполняет запасающую функцию.

адаптація  — здатність живого організму пристосовуватися до мін­ливих умов навколишнього середовища, що виробилась у процесі еволюційного розвитку. без адаптації неможливо було б підтримувати нормальну життєдія­льність організму, його пристосовування до різноманітних змін на­вколишнього середовища — кліматичних, погодних тощо. адаптація має велике значення для організму людини і всіх живих істот, дозволяє не тільки переносити значні зміни в навколишньому середовищі, а й активно перебудовувати свої фізіологічні функції, поведінку відповідно до цих змін, школи випереджаючи їх. завдяки адаптації підтримується сталість внутрішнього середовища організму і в тому випадку, якщо параметри деяких чинників навколишнього середовища виходять за межі оптимальних. проблема адаптації має велике практичне значення зараз, коли людина освоює нові простори, працює в шахтах, під водою, в умовах космосу, коли відбувається інтенсивна денатурація навколишнього середовища, його забруднення продуктами діяльності людини, що вимагає на­пруження адаптаційних сил організму

відсутність подразників або їх низький рівень може призводити до зниження резистентності й адаптаційних можливостей організму. відсутність світлового подразника може призвести до атрофії зоро­вого аналізатора, звукового — до атрофії слухового аналізатора. відсутність мовного впливу (при вродженій глухоті) робить людину німою.

людина, яка постійно знаходиться в оптимальних мікрокліматичних умовах, забезпечена теплим житлом, одягом, іншими благами циві­лізації, відірвана від природи, захищена від її подразних і ушкоджу­вальних чинників, в ці умови, важче переносить вплив холоду та інших подразників навколишнього середовища. у зв'язку з урбанізацією, автоматизацією виробничих процесів зараз значна ча­стина населення знаходиться у стані гіподинамії, мускульного голо­ду, що призводить до детренованості організму, негативно впливає на стан серцево - судинної системи тощо.

несприятливі зміни в здоров'ї людини можуть виникати значно швидше, коли на організм діють шкідливі чинники середовища (іо­нізуюче випромінювання, перевантаження, невагомість, хімічні ре­човини), до яких у процесі еволюції не виробились захисно-пристосувальні механізми. соціально обумовлені елементи навколишнього середовища ( важка, напружена праця, її нераціональний режим, умови робочої зони, житла, харчування, матеріальна забезпеченість, рівень освіти та культури, соціально – правове положення), так само як і природні чинники, впливаючи на рушійні сили здоров’я, можуть підвищувати чи знижувати його рівень.

біологічні адаптивні ритми людини ( зовнішні та внутрішні),  їх роль у забезпеченні здатності організму до підтримання сталості внутрішнього середовища і пристосування до змін довкілля.

біологічні ритми, або біоритми, - це регулярні кількісні та якісні зміни життєвих процесів що відбуваються на всіх рівнях життя – молекулярному, клітинному, тканинному органному, організмовому, популяційному і біосферному. вивчення біоритмічних процесів сприяло створенню нової наукової дисципліни - хронобіології (від грец. хронос - час), яка вивчає процеси життєдіяльності й поведінку організмів, а також їхній взаємозв'язок із впливами довкілля.

розрізняють  зовнішні та внутрішні біоритми  до  внутрішніх  біоритмів відносять, наприклад, ритм дихання, серцебиття, травлення, виділення.  зовнішні  біоритми пов'язані з розташуванням землі в космічному просторі, її обертанням навколо своєї осі та навколо сонця. біоритми мають різну періодичність: частки секунди, секунди, хвилини, добу, місяць, рік, певну кількість років.

тепер біоритмічність визнано однією з основних властивостей усіх живих істот. вона є важливим ме­ханізмом регуляції функцій, що забезпечує здатність організмів до підтримання сталості внутрішнього се­редовища і пристосування до змін довкілля. протя­гом сотень мільйонів років еволюції тривав процес пристосування до них, вироблялися ритмічні процеси життєдіяльності.

ь фізичне тренування і загартовування. регулярні фізичні вправи є найефективнішим засобом підвищення опірності організму хворобам та несприятливим впливам довкілля. людина, яка займається спортом ( не зловживаючи фізичними навантаженнями, не перевтомлюючись, гармонійно підвищуючи активність усіх систем організму) набуває високого рівня витривалості. рухова активність позитивно впливає на життєдіяльність організму, зокрема на ість метаболізму, активацію

вегетативних систем ( кровообігу, дихання), формування нервових механізмів керування процесами, розвиток організму в цілому. завдяки тренованості полегшується становлення адаптаційних реакцій організму до екстремальних умов