5  ) ярус широколистяного лісу, до якого належать старі дерева дуба: а) перший  б) другий  в)  третій  г) четвертий 6  ) в екосистемі лісу продуцентом є: а) мухомор  б) миша  в)  липа  г) лисиця 7  ) опеньок осінній, який паразитує на деревах сосни, є: а)  продуцентом  в) консументом і порядку б)  редуцентом  г) консументом іі порядку 8  ) глива звичайна, що руйнує деревину мертвих дерев тополі, є: а)  продуцентом  в) консументом і порядку б)  редуцентом  г) консументом іі порядку 9  ) абіотичним фактором для миші, що живе в широколистяному лісі, є: а)  лисиця  в) інша миша того ж виду б)  температура повітря  г) кліщ 10  прикладом хижацтва є взаємодія між: а)  мишею і кліщем  в) мишею і совою б)  мурахами і попелицями г) двома мишами одного виду 11  прикладом мутуалізму є взаємодія між: а) мишею і кліщем  в) двома мишами одного виду б) мишею і совою  г) мурахами і попелицями 12  прикладом конкуренції є взаємодія між: а)  мишею і кліщем б)  двома мишами одного виду в)  мишею і совою г)  мурахами і попелицями

) Покровы тела

Земноводные: гладкая тонкая кожа, богатая кожными железами, выделяющими слизь, которая может быть ядовитой или облегчать газообмен.

Пресмыкающиеся: ороговевшая сухая кожа, образует чешуйки или щитки.

2) Опорно-двигательная система

Земноводные: скелет состоит из скелета головы туловища и конечностей. позвоночник из 4 отделов (шейный, туловищный, крестцовый, хвостовой), рёбер нет.

Пресмыкающиеся: скелет головы, туловища, конечностей. Позвоночник состоит из 5 отделов (шейный, грудной, поясничный, хвостовой). Появляются роговые когти, рёбра.

3) Дыхательная система, органы дыхания

Земноводные: кожа и лёгкие

Пресмыкающиеся: лёгкие

4) Пищеварительная система

Земноводные: впервые появляются слюнные железы

Пресмыкающиеся: появляется слепая кишка

5) Кровеносная система

Земноводные: сердце в начале жизни 2-х-камерное, при переходе на сушу становится 3-х-камерным, 2 круга кровообращения.

Пресмыкающиеся: сердце - 3-х-камерное с неполной перегородкой в желудочке (у крокодилов 4-х-камерное), 2 круга кровообращения.

6) Выделительная система

Земноводные: туловищные почки (2) - мочеточники (2) - клоака - мочевой пузырь

Пресмыкающиеся: тазовые почки (2) - мочеточники (2) - клоака - мочевой пузырь

7) Нервная система

Земноводные: состоит из головного и спинного мозга. Более развит передний мозг.

Пресмыкающиеся:  состоит из головного и спинного мозга. Лучше развиты все отделы головного мозга. Появляется незначительная кора переднего мозга

8) Органы чувств

Земноводные: глаза (появилась выпуклая роговица, линзовидный хрусталик, подвижные веки), уши (появилась полость среднего уха, 1 слуховая косточка), наружные и внутренние ноздри, язык, кожа, боковая линия (у головастиков)

Пресмыкающиеся: глаза (появилось третье веко), уши, чувствительные клетки с осязательными волосками, нос, язык.

9) Размножение

Земноводные: половое, развитие в воде, с превращением

Пресмыкающиеся: половое, из яйца выходит сформировавшаяся рептилия.

Відповідь:

Сучасній людині доводиться дбати про безліч речей, пов’язаних з її життєдіяльністю та

безпекою. Втім, ми не завжди усвідомлюємо

надзвичайну важливість найбільш очевидних

речей. Вода, як і повітря, є визначальною питомою потребою кожного живого організму.

Саме питна вода забезпечує оптимальний перебіг фізіологічних процесів у нашому організмі. Тіло людини приблизно на 65% складається з води. У молодого організму цей показник

дещо вищий, однак у процесі старіння – поступово зменшується. Навіть відносно невеликий дефіцит води в організмі може призвести

до серйозних порушень у стані здоров’я. Так,

втрата 10% води призводить до різкої слабкості, підвищеної тривожності, тремору кінцівок і низки інших патологічних явищ. Втрата

20–22% води вже є несумісною з життям, насамперед тому, що процеси травлення, обміну

та синтезу речовин можуть відбуватися лише

у водному середовищі.

Зрозуміло, що питна вода – один із найцінніших стратегічних ресурсів кожної країни.

Від її якості безпосередньо залежить здоров’я

та життя людей. Статистика показує, що в тих

країнах, де якість питної води відповідає

міжнародним стандартам, тривалість життя

є вищою, а рівні захворюваності та смертності – значно нижчими порівняно з країнами, де

питна вода є забрудненою.

Що таке якісна питна вода?

Стандарт якості питної води затверджений

Всесвітньою організацією охорони здоров’я

(ВООЗ) і оцінює склад води за низкою характеристик. Відхилення від цього стандарту, як показують наукові дані на підставі багаторічних

призводить до несприятливих

короткострокових і довгострокових наслідків

для здоров'я і добробуту населення.

Безумовно, якісна вода насамперед має

бути «смачною», тобто не містити будь-якого

запаху чи присмаку, бути абсолютно прозорою

та безбарвною. Саме за оцінкою смакових

якос тей води ми складаємо перше враження

про її безпечність та чистоту. Втім, інші гігієнічні вимоги до питної води вже не можна виявити на смак, вони потребують проведення

спеціальних аналізів. Аби бути корисною,

питна вода має бути оптимально збалансованою за своїм хімічним складом – надлишок або нестача тих чи інших елементів може

мати несприятливі наслідки для здоров’я. Так,

висока жорсткість води (підвищений вміст

у ній солей кальцію і магнію) спричиняє так

звані «кам’яні захворювання» (сечокам’яну,

нирковокам’яну, жовчнокам’яну хвороби),

а також подагру. Що стосується підвищеної

концентрації у воді тих чи інших елементів,

тут споживачеві слід орієнтуватися на досить

простий критерій – вигляд, смак та запах води.

Надлишок заліза завжди буде помітний через

специфічний колір і присмак, а також осад,

надмірно жорстка вода даватиме сильний

накип при підігріванні. Отже, якщо вода не має

стороннього присмаку та запаху і є бездоганно

прозорою – це вже можна вважати певним

показником її належної якості.

Крім збалансованості хімічного складу,

питна вода, щоб бути корисною для людини,

має бути незабрудненою – тобто, не містити

жодних патогенних мікроорганізмів, а також

сторонніх продуктів людської діяльності, зокрема радіоактивних і токсичн их хімічних речовин.

Забруднення води в Україні

Близько 80% води українці споживають

з поверхневих джерел (річок, озер та водосховищ; насамперед – з річок Дніпро і Дністер),

а 20% – із підземних. Як вважають експерти, якість дніпровської та дністрової води є

доволі низькою. У ці річки, як і в більшості

інших українських водойм, скидають велику

кількість неочищених стічних вод, побутових

і промислових відходів, сюди ж змиваються дощами пестициди, нітрати, нітрити, солі

важких металів тощо.

Пояснення: