Сочинение на тему Юмористический рассказ

Каждый день мне приходится делать домашнее задание по школьным предметам. Сколько бы я не бился с уроками, сколько бы ни учил, мои родители все равно твердят, что этого времени мало, что нужно учиться основательно, чтобы из меня вышел хороший человек. Мой маленький братишка часто слушает эти родительские нравоучения и как под копирку начинает вслед за родителями учить меня тем же принципам. Только это очень смешно, ведь со стороны это выглядит немного неуклюже.

Дело в том, что мой братишка, который едва научился правильно говорить, старается повторять эти слова тем же тоном, что и мои родители. Но они это делают со знанием жизни. А ребенок, которому трудно справиться с самыми простыми вещами, начинает копировать родительские слова и учить меня жизни с таким умным видом, что невольно хочется рассмеяться в ответ на это. Вот так слушает маленького воспитателя и стараешься удержаться от смеха, чтобы не обижать его, ведь он это говорит серьезно.

А тут однажды к маме зашла наша соседка за какой-то мелочью. Вот она с мамой разговаривала на кухне и услышала, как мой братишка меня жизни учил, когда я уроки делал. Слушала она это, а потом и сказала: - Вот счастливая ты, потому что у тебя два умных мужика растет. Один уже с пеленок знает, что учиться надо хорошо, что без диплома никуда. А другой даже под такую демагогию умудряется в институте хорошо учиться. Глядишь, на красный диплом закончит.

Каково же было ее удивление, когда мама сказала, что я еще в школу хожу... Сначала она не поверила и переспросила. А потом засмеялась и сказала, что с таким братиком, как у меня, я точно буду учиться в институте, который смогу закончить с красным дипломом. Ведь мой маленький братишка столько усилий прикладывает к этому, что мне только и остается, что слушать его и учиться лучше всех.

Торвальд Хельмер характеристика

Чоловік Нори і батько трьох дітей, Торвальд відноситься до своєї дружини, як до красивої речі, а не як до особистості. Коли він дізнається про борг, то розчаровується в дружині, незважаючи на той факт, що вона зробила це, щоб йому до Коли вона вирішує піти з сім’ї, він говорить їй, що її обов’язки як жінки бути хорошою дружиною і матір’ю. Наприкінці п’єси він сподівається на те, що вона змінить свою думку. Очевидно, що він не помічає реальних проблем їхнього шлюбу і того, що він захоплюється своєю дружиною, як іграшкою. Він не розуміє, що поводиться з нею так, як поводився її батько. Торвальд на початку п’єси здається суворим і владним, але, врешті-решт, виявляється, що він дуже невпевнена у собі людина. Він хоче поваги, але не виявляє її до інших.

Торвальд Хельмер, колишній адвокат, на по­чатку дії п’єси стає директором Акціонерного банку. Має бездоганну службову репутацію, чудовий затишний дім, люблячу дружину та дітей. На перший по­гляд — цілком позитивна людина. Він впевнений у собі: «…У мене вистачить мужнос­ті і сил… я така людина, яка все може взяти на себе» Торвальд Хельмер ставиться до дружини як до малолітньої дочки. Він звертається до неї в третій особі, ласкаво називаючи білочкою, пташкою, маленькою дивачкою і т.д. і жартівливо беручи її за вушко. Хельмер вважає Нору своєї лялечкою. Але будь-яку ляльку можна любити, няньчитися з нею, грати, а можна, не розрахувавши сили, і ненавмисно зламати, адже вона не має права голосу і взагалі ніяких прав. Хельмер – об’єкт, якому приносять жертву. Він живе виключно за нормами суспільної моралі, є по його ж словами «бездоганним чиновником» і повністю залежить від громадської думки, «витончена натура», як сказав доктор Ранк. Не здатний на подвиг, а тільки говорить про нього. Хельмер постійно повторює, що Нора належить йому, вся цілком. Про подвійну натуру Хельмера говорить те, як він ставиться до лікаря Ранку і Фру Лінне в обличчя і за спиною. Шлюб для Хельмера – це законне право власності чоловіка над дружиною. Не випадково п’єсу «Ляльковий дім» часто називають Нора». Мова в ній в першу чергу йде про несправедливість, допущену суспільством по відношенню до жінки і до людини як до особистості.

Объяснение:

Завдяки наземним і водним екосистемам на нашій планеті підтримується відносно сталий склад повітря.

Ліс - це потужний «виробник» кисню і «поглинач» вуглекислого газу. Тож його можна назвати справжніми «зеленими легенями» планети. А ще крони дерев і кущів затримують шкідливі гази та пил, сприяючи очищенню атмосфери. Ліс - це також домівка багатьох живих організмів, джерело продуктів харчування: ягід, горіхів, грибів. З деревини людина виготовляє різний будівельний матеріал, меблі, папір, тканини, ліки тощо.