Рассмотрите карту разделов Польши. Какое государство стало обладателем большей части территории Польши?

Пруссия, не получившая ожидаемых территориальных приобретений на западе Европы, искала теперь компенсаций за счёт Польши. По её инициативе в 1793 г. было подписано прусско-русское соглашение о новом разделе Польши, по условиям которого она получала в «возмещение расходов» на войну с Францией ту часть польской территории, которая отделяла Бранденбург от Восточной Пруссии. Россия присоединила к своим владениям часть белорусских и украинских земель. Два года спустя к этому соглашению присоединилась Австрия, не получившая своей доли при втором разделе Польши.
По соглашению трёх держав, заключённому в 1795 г., вся территория Польши была поделена между ними. В результате третьего раздела независимое Польское государство прекращало своё существование. Основная часть польских земель с Варшавой досталась Пруссии, которая ради этого прекратила войн)' с Францией. Австрия получала Галицию, Россия — территории с белорусским, украинским и литовским населением, а также герцогство Курляндия. В соответствии с дополнительным соглашением 1797 г. любые упоминания о Польском государстве в официальных документах запрещались.

Если центр описанной около треугольника окружности лежит внутри треугольника, значит треугольник остроугольный. площадь треугольника равна половине произведения его сторон на синус угла между этими сторонами. в нашем случае s = (1/2)ab*bc*sinα или 3√3 = 2√3*3*sinα. следовательно, sinα = (3√3)/6√3 = 1/2. итак, угол в в треугольнике авс равен 30°.  cos30° = √3/2. по теореме косинусов находим сторону ас треугольника: ас = √(ав²+вс²-2*ав*вс*cos30) или √(48+9-2*12√3*√3/2)=√21. ну, а радиус описанной около треугольника окружности находится по формуле:   r = a*b*c/4s или в нашем случае r=4√3*3*√21/12√3 = √21. ответ: радиус описанной около треугольника окружности равен √21.

объяснение:

1. проблема здоров`я в широкому його розумінні як в особистому, так й у суспільному вимірі набула в наш час загальнопланетарного значення і розглядається як така, що становить небезпеку подальшому розвитку людства.

2. відвернути імовірну небезпеку можливо шляхом формування здорового способу життя осіб, громад, країн, світу в цілому.

3. формування здорового способу життя - складний, багатогранний процес, що потребує спільних зусиль якомога більшої кількості людей, різних організацій, і передовсім - відповідної державної політики. одночасно формування здорового способу життя є науково-практичною дисципліною зі своєю теорією, методологією, методикою і засобами.

4. знання і практичні навички з формування здорового способу життя мають бути якомога ширше розповсюджені в суспільстві, ними потрібно керуватися при розробці і прийнятті інських рішень на всіх рівнях усіх гілок влади, усіх галузей державного сектора. потрібно також всіма засобами впливати на приватний сектор і громадські організації у напрямку моніторингу, контролю, сприяння і спрямування діяльності на користь здоров`я населення.

5. найбільш ефективний спосіб втілення світоглядних цінностей здоров`я в свідомість населення - це ініціація з боку органів державної влади і місцевого самоврядування різноманітних локальних проектів, обмежених місцевими масштабами, зокрема масштабами первинних адміністративно-територіальних структур і окремих організацій. такі проекти, якщо вони розроблені і впроваджуються з урахуванням основних положень теорії і практики формування здорового способу життя, можуть бути достатньо ефективними, незважаючи на певну нестачу ресурсів, що має місце сь огодні в україні.