В чем главные отличия губных учреждений от наместничьей администрации?

Годы правления Глинской отличались относительной стабильностью внутриполитической ситуации. В это время началось проведение губной реформы, целью которой было обуздание уголовной преступности. Впервые на местах создавались специальные карательные органы, которые должны были осуществлять сыск и расправу над «лихими людьми». Во главе каждого округа должны были встать губные старосты (три-четыре человека), выбиравшиеся населением из боярских детей. При вступлении в должность они приносили в Москве присягу на верность государю. У них в помощниках находились люди, ведшие делопроизводство. Со временем эти учреждения стали называться «губными избами».

Герої нічого не бояться, вони мужньо дивляться в обличчя Долі, підкоряють природні стихії, перемагають смерть. Діти жили в небагатій сім’ї,але були оточені батьківською і материнською любов’ю. Досліджуючи текст, ми прийшли до висновків: Тільтіль бережно ставиться  до свого птаха: «Я його не віддам, тому що він мій!» -добре пам’ятають про свою родину: «… три братики і чотири сестрички»; -не заздрять багатим: «А чому ж заздрити» ,- каже Тільтіль. -надзвичайно акуратні. Дідусь про Мітіль говорить: «Поглянь на неї!…яке в неї волоссячко, які оченятка і як від неї приємно пахне!» Бабуся: «Які ж ви гарненькі, чистенькі!..» -діти надзвичайно допитливі: вони розпитують про все, що їх цікавить у дідуся з бабусею,у Душі Світла , у Країні Майбутнього; -Тільтіль дуже відповідальний: він обіцяє Душі Світла повернутися вчасно із Царства Ночі й дотримує слова: «Це надзвичайно важливо, треба йти»; -Діти люблять один одного, Мітіль відчуває підтримку брата, а Тільтіль, в свою чергу, заспокоює її,коли вона боїться і не може далі йти; -наполегливі, безстрашні: перепони , які зустрічають на шляху їх ніскілечки не лякають і не зупиняють; – впевнені у собі «…ви не маєте права відмовляти людині. Я це знаю.»; – ввічливі та уважні до старших: до Ночі звертається : «добродійко», до Дуба: «вибачте,добродію», до Блаженства: «…глибоко шановний Сите Блаженство»; – самостійно приймають рішення; – захоплюються красою;бережно ставляться до природи, навіть батька намагаються виправдати перед Дубом; – іноді розчаровуються: коли діти впіймали багато птахів, але вони всі повмирали;коли дерева не хочуть їм допомагати; – безстрашні,сміливо ведуть себе на кладовищі, сміливо заглядають у майбутнє; – розуміють, у чому сенс життя, а тому відмовляються сісти за стіл Великих Блаженств; – винесли урок з Країни Спогадів, що потрібно згадувати померлих. Тільтіль і Мітіль пройшли значні випробування,вони змінилися. Коли вони прокинулися, то на все, що оточувало їх, дивилися зовсім по-іншому. Тільтіль придивився до своєї горлиці, й сам здивувався. «Та він же синій!..Та це ж моя горлиця! Адже, коли я йшов, вона такою синьою не була! Так це ж і є той Синій птах, котрого ми шукали! Ми за ним ходили в таку далечінь,він, виявляється,тут!..» Діти дроворуба подолали нелегкі випробування перш ніж знайшли Істину, зрозуміли, що щастя поряд. Автор ніби устами героїв говорить:не лякайтеся шукати, не зупиняйтеся перед Невідомим, ідіть і сміливо відчиняйте браму Таємниць,усі жахи німіють перед людиною,яка невпинна в пошуках істини.

Началась она с того времени, когда человеку понадобилось соединить два конца нити, и он завязал первый узел.

Были периоды, когда узлы просто запрещали. Среди многих табу, соблюдение которых выпало на долю римских сенаторов, был запрет иметь на одежде хотя бы один узел. На Востоке в древности существовала узелковая грамота, благодаря которой люди собирали и сохраняли нужную информацию. В Древней Греции во времена народных гуляний предлагалось развязать и завязать такой сложный узел, как «турецкий». « Турецкий узел», возможно, и есть тот легендарный гордиев узел, распутывание которого, по древним легендам, сулило власть над Азией. Александр Македонский знал легенду об удачливом царе из народа, и ему очень хотелось увидеть знаменитую повозку и хитроумно сплетенный узел. По одним источникам, дошедшим до нас, Александр не мог распутать гордиев узел и, выхватив меч, разрубил его; по другим – царь вытащил колышек, распутал узел и снял ярмо, чем и подтвердил свое право быть властелином Азии. Расцвет макраме относится к IX веку до н. э. Именно с этого времени просматриваются истоки создания изделий из узелкового плетения. Родоначальниками макраме считают моряков, которые в часы досуга плели цепочки, кулоны, талисманы и дарили их друзьям в далеких странах . На протяжении всего пути развития человечество относилось к узлам по-разному

Объяснение: