Прочитайте текст. Определите тип и стиль речи. Третий месяц экспедиция исследовала районы глухой тайги. Василий собирался

ответ к заданию по русскому языку
 

ответ:

тарас шевченко - видатний український поет, прозаїк, драматург, художник, політичний і громадський діяч. він був людиною універсальних обдарувань та інтересів. все його життя і творчість були присвячені українському народу. поет мріяв про ті часи, коли його країна буде незалежною суверенною державою, коли в україні шануватимуться мова, культура та історія народу, а люди будуть щасливими.

народився в сім'ї селянина 25 лютого (9 березня за новим стилем) 1814 року в селі моринці на черкащині. рано залишився сиротою. грамоти навчився у дяка. у 14 років його взяли "козачком" до двору поміщика п.енгельгарда, з яким переїхав спочатку до вільно, а потім - до петербурга. у 1832 р. шевченка віддали "у науку" до художника в.ширяєва. у 1838 році за пiдтримки к. брюллова, в. жуковського, о. венеціанова, м. вєльгорського, є. гребінки, і. сошенка та інших шевченка викупили з кріпацтва.

того ж року його прийнято до академії мистецтв, яку він закінчив у 1844 році. у 1843 та 1845 рр. шевченко приїжджав на україну i працював художником у київській тимчасовій комісії з питань розгляду старих актів. у лютому 1847 року т. шевченка затверджено на посаду викладача малювання київського університету. 24 березня 1847 р. за участь в діяльності кирило-мефодіївського товариства та за антисамодержавницькі поезії т.шевченка заарештовано та заслано до орської фортеці оренбурзького окремого корпусу з царською резолюцією про заборону писати i малювати. під час заслання шевченко як художник увійшов до складу експедиції, завданням якої було дослідження аральського моря.

у 1857 році зусиллями друзів т. шевченка повернули з заслання й у 1858 році він прибув до москви, потім до петербурга. у 1859 році приїхав в україну, але перебував під наглядом поліції. йому заборонили постійно проживати в україні і зобов'язали переїхати до столиці. десятирічне заслання, хвороби призвели до передчасної смерті т. шевченка 26 лютого (за новим стилем 10 березня) 1861 року. поховали його спочатку на смоленському цвинтарі у петербурзi, у травні 1861 року прах перевезли на чернечу (тепер тарасову) гору поблизу канева.

пам'ятник тарасу шевченку поблизу червоного корпусу

університету т. шевченко почав писати вірші у другій половині 30-х років. у 1840 році в петербурзі вийшла його перша збірка поезій "кобзар", у 1845 році - героїчно-романтична поема "". в 1843-45 роках він написав цикл поезій "три літа" (центральним твором якого є "сон"), поему "кавказ", послання "і мертвим і живим…", поезії "чигирине, чигирине", "великий льох", "стоїть в селі суботові" та ін., в яких гостро виступив проти соціально-національного гноблення українського народу. під час ув'язнення писав вірші, які згодом об'єднав у цикл"в казематі". у 1854-1858 роках написав російською мовою повісті "музикант", "художник", "нещасний", "капітанша", "близнята". останніми прозовими творами т. шевченка є повість "прогулянка з задоволенням і не без моралі" (1856-1858) та щоденникові записи "журнал". в україні у 1858 році т. шевченко написав низку високих зразків інтимної та пейзажної лірики. кілька творів т. шевченка цього періоду опубліковано в журналі "основа" та альманасі "хата".

т. шевченко є одним з найвидатніших майстрів українського образотворчого мистецтва. він працював у галузях станкового живопису, графіки, монументально-декоративного розпису та скульптури, досконало володів технікою акварелі, олії, офорту, малюнка олівцем і пером. він є автором понад тисячі мистецьких творів (втрачено бiльше 160). у 1859-1860 роках виконав офорти з творів зарубіжних та російських художників, за які отримав звання академіка гравірування.

ім'я тараса шевченка відоме в усьому світі: у багатьох країнах йому встановлені пам'ятники, його твори перекладені майж е на всі мови світу, його ім'ям в україні названі навчальні заклади, театри, площі, вулиці, міста. національна опера україни, київський національний університет, центральний бульвар міста києва носять ім'я видатного сина українського народу - тараса шевченка.

Русский вариант: Давным давно жила-была одна очень красивая девушка которую звали Үлпүлдөк. У неё был отец, которого звали Үркөр. Он очень хотел что бы его дочка выросла, вышла замуж, и подарила ему много внуков и правнуков. Но так же в той местности жила семерка братьев воров, которые жили тем, что воровали у людей различный скот, или какие нибуть вещи. И в один из дней, когда Үлпүлдөк вышла погулять, она очень понравилась ворам, и те украли её. И когда Үркөр узнал что воры украли его дочку, он отправился за ними в погоню. Когда воры поняли что на земле им некуда бежать, они полетели на небеса, а за ними в погоню на небеса полетел и Үркөр. И говорят что с того дня и по сей день на небесах Үркөр гоняется за ворами вокруг полярной звезды с утра до вечера. (И там типа что то связанное с созвездиями)

Кыргызский вариант: Илгери-илгери Улпүлдөк деген абдан сулуу кыз болгон. Анын Үркөр деген атасы болгон. Ал чындап эле кызынын чоңоюп, турмушка чыгып, көп небере, чөбөрө көрүшүн каалады. Бирок ошол аймакта уурулардын жети бир тууганы жашаган, алар адамдардан мал уурдап, же ар кандай нерселерди уурдап жашаган. Күндөрдүн биринде, Улпүлдөк кыз сейилдөөгө чыкканда, уурулар аны аябай жактырып, уурулар Улпүлдөк кызды уурдап кетишкен. Анан Үркөр уурулар анын кызын уурдап кеткенин билгенден кийин, алардын артынан кууп жөнөдү. Уурулар жерде чуркай турган жер жок экендигин түшүнгөндө, асманга учуп кетишти, ал эми Үркөр алардын артынан асманга учуп жөнөдү. Алар ошол күндөн бүгүнкү күнгө чейин, асманда, Үркөр ууруларды эртең мененден кечке чейин полярдык жылдыздын айланасында кууп жүргөнүн айтышат.