1. Маркетингове середовище організації − це: а) сукупність тих факторів, на які організація має змогу впливати; б) комплекс факторів, які обов'язково враховує організація в своїй діяльності; в) сукупність заходів, спрямованих на кращу адаптацію організації до зовнішніх умов; г) сукупність факторів, які знаходяться поза межами організації та впливають на її діяльність. 2. До факторів мікросередовища організації належать: а) споживачі, посередники, митна служба, податкова адміністрація; б) конкуренти, споживачі, контактні аудиторії, політико-правові фактори; в) торговельні посередники, постачальники, конкуренти, споживачі, контактні аудиторії; г) торговельні посередники, постачальники, конкуренти, споживачі, контактні аудиторії, політико-правові фактори. 3. Економічними факторами є: а) нові технології виробництва; б) регуляторна діяльність уряду; в) рівень інфляції, його зміни; г) можливості доставки товарів. 4. До якої групи факторів макросередовища організації доцільно віднести старіння населення країни: а) економічні; б) природні; в) демографічні; г) політичні. 5. Вплив покупців на маркетингову діяльність компанії буде вищим, якщо: а) покупців багато; б) покупців мало; в) покупці − домашні господарства, а не організації; г) покупці мають гостру потребу в товарі. 6. Актуальність маркетингової діяльності зменшується в умовах: а) досконалої конкуренції; б) монополістичної конкуренції; в) олігополістичної конкуренції; г) чистої монополії. 7. Контактні аудиторії компанії − це: а) організації чи окремі особи, які виявляють інтерес до діяльності компанії та здатні впливати на досягнення її цілей; б) організації чи окремі особи, які взаємодіють з компанією з приводу придбання товарів; в) організації, які допомагають компанії у просуванні і збуті її продукції; г) фірми й окремі особи, які забезпечують компанію ресурсами, необхідними для виробництва товарів. 8. До демографічних факторів макросередовища організації не належать: а) чисельність населення; б) рівень зайнятості населення; в) щільність населення; г) вікова структура населення. 9. Фактори, що генеруються макрооточенням підприємства: а) зовнішні і внутрішні; б) зовнішні; в) некеровані; г) керовані. 10. Метод, який не вказує причини зміни фактору, але висвітлює ретроспективу його розвитку: а) екстраполяції; б) Делфі; в) сценаріїв; г) перехресна матриця; 11. Групування факторів маркетингового середовища на зовнішні та внутрішні (відносно фірми) та їх аналіз з позиції визначення чи негативного впливу на маркетингову діяльність фірми, це: а) метод екстраполяції; б) SWOT-аналіз; в) метод Делфі; г) перехресна матриця. 12. Коли визначено зв'язок між причинами та наслідками подій, для прогнозування економічних змін розробляються: а) математичні моделі; б) економіко-математичні моделі; в) економетричні моделі; г) економічні моделі. 13. Система функціонування фірми на ринку, яка на перше місце висуває товарні властивості, параметри і якості, вважаючи, що в основі маркетингу лежить товар і послуга: а) товарний маркетинг; б) маркетинг споживача; в) комбінований маркетинг; г) стратегічний маркетинг. 14. Залежно від сфери маркетингової діяльності розрізняють: а) комбінований маркетинг; б) оперативний маркетинг; в) стратегічний маркетинг; г) маркетинг товарів споживчого попиту і виробничо-технічного призначення. 15. Залежно від ступеня диференціації (групування) маркетингових заходів розрізняють: а) маркетинг товарів виробничо-технічного призначення; б) комбінований і оперативний маркетинг; в) стратегічний маркетинг; г) глобальний і диференційований маркетинг. 16. Вид маркетингу, який охоплює заходи для усіх споживачів, стандартизовані програми виробництва товарів, розрахованих на масового споживача: а) глобальний; б) диференційований; в) оперативний; г) стратегічний. 17. Причини виникнення ремаркетингу: а) неврахування стимулюючих чинників збуту, рекламних поновлень, конкуренції товарів; б) нехтування рекламою, дослідженням конкурентоспроможності товарів; в) нехтування елементами дослідження попереднього продажу, і інформатизації; г) неритмічне, непостійне застосування чинників стимулювання і додаткових послуг. 18. Причини виникнення демаркетингу: а) неритмічне, непостійне застосування чинників стимулювання і додаткових послуг; б) нехтування рекламою, дослідженням конкурентоспроможності товарів; в) неврахування особливостей, якостей товарів, які негативно впливають на здоров'я громадян, навколишнє середовище; г) неврахування стимулюючих чинників збуту, рекламних поновлень, конкуренції товарів. 19. Вид маркетингу, при якому фірми отримують обсяги виторгу і прибутків за рахунок активного збуту, розширення мережі торговельних організацій, використання прогресивних методів торгівлі тощо: а) торговельний; б) товарний; в) внутрішньоринковий; г) виробничий.