С! ( мяч, брошенный с расстояния s=6, 4 м от забора, перелетел через него, коснувшись его в самой верхней точке траектории. какова скорость мяча в этой точке, если высота забора над уровнем, с которого брошен мяч, h=3, 2 м?

v= s/t        t  = в корне 2h/g = в корне 6,4/10= в корне 0,64 = 0,8.

v= 6.4/0.8 =8 м/с ответ: 8 м/с вроде бы так)

ответ:

колива́ння — специфічні рухи або зміни стану систем різної фізичної природи (механіка, фізика, біологія, хімія, економіка та ін.) для яких спостерігається певна повторюваність у часі. в багатьох випадках для опису коливальних процесів використовуються близькі за змістом поняття - вібрація, осциляція. коливальні процеси характерні для величезної кількості явищ в навколишньому світі та в людському суспільстві. "світ, в якому ми живемо, дивно схильний до коливаються навіть атоми, з яких ми складаємось"[1]. коливальний процес в будь-якій системі виникає лише тоді, коли її будова забезпечує виникнення сил, що намагаються повернути систему до стабільного стану при внесенні зовнішніх збурень. такі сили називають відновлювальними. для системи на рис.1 відновлювальну силу створює пружина, що опирається розтягу-стиску.

специфіка коливальних процесів виражається в тому, що зміни стану системи відбуваються в околі певного стабільного (статичного або динамічного) стану. найпростіший приклад - поведінка вантажу на пружині, яка показана на ій анімації. тут зміна стану (положення) маси відбувається навколо положення статичної рівноваги. більш складним є коливальний процес, який реалізується при русі автомобіля (поїзда) по нерівній дорозі. в цьому випадку можна говорити про коливання відносно уявного стану автомобіля, що рухається по ідеальній дорозі. якщо при коливаннях спостерігається постійне повернення системи до початкового стану через певний проміжок часу — період т, то коливання називають періодичними. в закономірностях коливальних процесів є багато спільного незалежно від фізичних властивостей складових коливальної системи. саме ця обставина зумовила формування такої наукової дисципліни як теорія коливань[2] вивчення теорії коливань є важливою складовою ї підготовки інженерів багатьох спеціальностей [3]

ответ:

объяснение: энергия, которая выделится при отвердевании и остывании серебра:

q = q1 + q2.

q1 = λ * m, λ — удельная теплота плавления ( λ = 0,87 * 10^5 дж/ ( кг*к ) ), m — масса ( m = 2, 5 кг ).

q2 = с * m * ( tн - tк ), с — удельная теплоемкость ( с = 250 дж/( кг*к ) ), tн — нач. температура ( tн = 962 ºс ), tк — кон. температура ( tк = 160 ºс).

q = q1 + q2 = λ * m + с * m * ( tн - tк ) = 0,87 * 10^5 * 2,5 + 250 * 2,5 ( 962 - 160 ) = 217500 + 501250 = 718750 дж.

ответ: выделится 718750 дж энергии.