Де в Африці виникли райони збройних конфліктів? Що є їх причинами і які наслідки? ​

Відповідь:

Пояснення:

Збройні конфлікти в Африці привели до смерті п'яти мільйонів дітей за останні 20 років, говориться в статті, опублікованій в журналі Lancet. Це можна порівняти з кількістю дітей, які загинули від голоду за той же період часу.

За підрахунками програми Uppsala Conflict Data Program (UCDP), за останні 25 років на території Африки відбулося близько 630 збройних конфліктів, як за участю держав, так і без них. Особливо тривожна тенденція гається починаючи з 2010 року.

Якщо в минулому кількість зіткнень на материку знижувалося, то тепер дослідники бачать зворотний тренд, який, зокрема, стосується військових конфліктів за участю держави і навмисного насильства по відношенню до мирного населення.

Крім того, експерти гають різке збільшення кількості громадських протестів по всій Африці, а також експоненціальне зростання випадків використання саморобних вибухових пристроїв і вибухів смертників.

Щоб дослідити цю проблему глибше, група під керівництвом Закарі Вагнера (Zachary Wagner) зі Стенфордського університету проаналізувала дані Uppsala Conflict Data Program про збройні конфлікти для 34 з 54 країн Африки за 1995 - 2015 рік.

Автори зіставили на карті місця, де відбувалися конфлікти, їх тривалість та інтенсивність зі статистикою про народження і смерті дітей у віці до одного року, отриману програмою Demographic and Health Surveys. Дослідники виміряли збільшення ризику смертності для немовлят, які перебували в радіусі 50 кілометрів від епіцентру збройного зіткнення. Потім вони розширили аналіз, розглянувши довгострокові наслідки подібних конфлікти, їх просторові обмеження і можливі механізми, що ведуть до дитячої смертності. Ці дані були екстрапольовані для дітей у віці до 5 років.

Дослідники застерігають, що отримані оцінки можуть бути неточними через методологічні обмеження: в умовах воєнного конфлікту дуже важко отримати достовірні дані. Крім того, обмеження накладають можливі географічні неточності і міграція біженців. Також вчені говорять про те, що результати можуть бути незастосовні для деяких країн на кшталт Сомалі чи Судану, які знаходяться в стані війни протягом декількох десятиліть

Для того чтобы изобразить неровности земной поверхности (горы, равнины, холмы, впадины) на плоскости, необходимо использовать специальные условные знаки.

Для того чтобы на листе бумаги показать выпуклые и вогнутые неровности, их высоту и крутизну склонов, необходимо сначала измерить высоту точек.

Абсолютная высота — высота точки над уровнем океана (моря).

Абсолютная высота (а), относительная высота (б), абсолютная глубина (в) в метрах

Уровень моря принимают за  0  метров, так как все моря и океаны сообщаются между собой и находятся примерно на одном уровне.

На планах и физических картах имеются отметки высот и глубин. Отметки высот обозначают точками, возле которых проставлены числа, а отметки глубин — только числами. Они показывают высоту или глубину земной поверхности в метрах по отношению к уровню Мирового океана.

 

Отметки высот над уровнем моря.pngОтметки глубин в метрах.png

В России абсолютная высота исчисляется от среднего уровня Балтийского моря, определённого на основе многолетних наблюдений в городе Кронштадте (нуль Кронштадтского футштока).

 

Нуль кронштадтского футштока.jpg

Нуль Кронштадтского футштока

Средняя абсолютная высота Москвы —  156  м, а Санкт-Петербурга —  3  м. Это означает, что территория, на которой находится Москва, располагается выше уровня моря на  156  м, а Санкт-Петербург — на  3  м.

Абсолютные высоты наиболее важных объектов на планах и картах подписаны цифрой и обозначены точкой — отметкой  высоты.

 

На суше есть впадины, которые лежат ниже уровня моря. В этом случае перед значением высоты ставят знак « – », например  –  27 .

Глубину морей и океанов также отсчитывают от уровня моря.

 

Наибольшие высоты материков и глубины океанов.png

Наибольшие высоты материков и глубины океанов в метрах

Относительная высота — высота одной точки поверхности относительно другой.

высота холма 3.png

 

Если вершина холма возвышается над уровнем моря на  200  м, а над окружающей равниной — на  150  м, то  200  м — абсолютная высота холма, а  150  м — его относительная высота.

1. Що таке «людина», «Всесвіт», «місце»? Постановкою цих питань починаються майже всі студентські роботи. При цьому багато студентів сходяться в одному: людина - це унікальна істота, що відрізняється від усього сущого такими якостями, як свідомість, розум, совість, здатність ставити перед собою осмислені цілі. Трапляються і більш абстрактні визначення: «Людина - найзагадковіша істота на нашій планеті: він і творець, і руйнівник»; «Людина - душа, яка живе вічно». Однак, якщо розглядати одиничного людини, то він не може вплинути на процеси, що відбуваються у Всесвіті, тому «людини в даному питанні слід зрівняти з людством». Всесвіт, в поданні студентів, - це безмежний простір, яке несе в собі таємниці, які ми ніколи не дізнаємося, «щось незрозуміле, красиве і живе», і, хоча не у всіх є правильне уявлення про масштаби Всесвіту (деякі отождествяют її з Сонячної системою), для більшості творів характерно наступне відношення до її загадок: «З нашим повсякденним світом важко усвідомити нескінченність Всесвіту, ми звикли до того, що все має початок і кінець. Можна навіть сказати, що все матеріальне має початок і кінець. Тоді виходить, що Всесвіт нематеріальна? Ці питання дуже складні ». Не менш складним виявився і питання про те, що розуміти під «місцем» людства в цьому безмежному просторі. З одного боку, порівнювати людини і Всесвіт як фізичні об'єкти неможливо: «Я впевнений, що Всесвіт настільки велика і різноманітна, що людством можна знехтувати. А місце, яке ми займаємо - тимчасово, для нас це мільярди років, для Всесвіту - мить ». У той же час, «Всесвіт - це театр, в якому кожна істота грає свою, на його погляд, важливу і головну роль», причому роль цю визначає сама людина. «Кожна людина на нашій планеті Земля народжений заради якоїсь певної мети, справи або вчинку. Кожен з нас повинен зробити щось дуже хороше, що піде на розвиток світу або необхідно іншим людям ». До того ж, в самій людині існує безмежний духовний світ, тому «місце людини у Всесвіті є всесвіт внутрішнього світу людини». Багато об'єднують поняття «світ» і «Всесвіт»: «Питання звучить, як місце людини у Всесвіті, а я пишу про місце людини в світі. Це те ж саме, що і місце людини в світі, на Землі »,« Кожна людина має своє значення у Всесвіті - це і є його місцем в світі ».

2. Спектр суміжних світоглядних питань. Дана тема твору не тільки, за визнанням студентів, «заводить в глухий кут» і веде до нескінченних суперечок, а й породжує роздуми щодо цілої низки інших глибоких філософських питань. Що я значу для Всесвіту? І що значить вона для мене? Яке місце я займаю в суспільстві, у своїй власній Всесвіту? Який сенс життя у людини, до чого йому прагнути? Звідки походить людина? Чим він відрізняється від інших живих істот? Що таке розум? Чи є Всесвіт нескінченної? Чим вона закінчується, чи є у неї кордону, чи можна їх подолати? Один людина у Всесвіті, чи є ще в космосі живі розумні істоти? Чи є життя, не схожа на нашу? Чи існує інший розум, інше мислення, світогляд? «Міркування абсолютно спонтанно і нелогічно веде до думок про багатьох інших не менш загадкових для людини питаннях: що таке життя, смерть, любов, радість, або навіть що таке збіг, везіння ... на мою особисту думку, людині ніколи не вдасться дати відповіді на ці питання, в тому числі і про взаємозв'язок їх із Всесвітом, а я впевнений, що взаємозв'язок тут величезна ». На думку багатьох студентів, щось сказати на цю тему можна буде тоді, коли Всесвіт досліджують хоча б на 70%, коли буде доведено і вивчено існування інопланетного розуму, коли людина «все-таки розбереться з питанням свого походження». Але студентські прогнози в цьому відношенні песимістичні: ще не одна тисяча років пройде, коли людина дійсно розбереться в цих питаннях. Так чи інакше, тема місця людини в Універсум є однією з вічних, а отже, міркування про неї нескінченні, - «може, це і є те питання, на який не треба знати відповіді ...».

3. Проблема позаземних цивілізацій. У 75-ти% робіт студенти пов'язують запропоновану тему з проблемою існування життя і розуму у Всесвіті, а також з аномальними явищами (НЛО, Бермудський трикутник і т. П.), Причому в переважній більшості випадків звучить твердження: ми не самотні у Всесвіті. Потрібно відзначити, що свідомість студентів в значній мірі міфологізоване; ймовірно, під впливом сучасних фантастичних фільмів ( «Хроніки Ріддіка» і ін.), а також численних фільмів про палеоконтактов з'являються такі міркування: «У нас є в глобальному сенсі господарі - якась раса, яка тисячоліттями нас відчувала і відчуває до сих пір. Можливо, рай і його протилежність - це протиборство двох рас, які можуть складатися з багатьох галактик »,« ... незабаром в

Объяснение:

Лайки 5 звезд