Построить четырёхугольник, зная четыре его стороны и угол между двумя противоположными сторонами

Пусть даны стороны длиной:
АВ = 2 см,  ВС = 3 см, СД = 4 см и  АД = 5 см.
Дан угол в 40 градусов между сторонами АД и ВС.

Откладываем горизонтальный отрезок длиной 5 см - это сторона АД.
Из концов АД в точках А и Д проводим окружности радиусом, равным длинам АВ и СД, то есть радиусами 2 и 4 см.
Из точки на продолжении стороны АД проводим луч под углом 40 градусов к прямой АД.
Затем с треугольника и линейки делаем параллельный перенос этого луча так, чтобы длина отрезка между точками на окружностях равнялась длине стороны ВС, то есть 3 см.
После соединения найденных точек с А и Д получаем заданный четырёхугольник АВСД.

1. Два суміжні кути мають спільну вершину і одну спільну сторону, дві інші (не спільні) сторони утворюють пряму лінію.

2. Згідно з теореми: ∠COK=∠MOD=1100 як вертикальні кути.

Градусна міра кута дорівнює сумі градусних мір кутів, на які він розбивається будь-яким променем, що проходить між його сторонами.

3.Якщо два суміжні кути рівні, то вони прямі.

4.Бісектриси суміжних кутів утворюють прямий кут

5. Разом 180°

6. два кути називаються вертикальними якщо вони утворені перетином двох прямих і не є прилеглими.

7. Ні

8. Кут між прямими, що перетинаються, не перевищує 90°

1. Фігура називається промінь. А точка початок променя.

2. Проведемо якусь лінію та позначимо на ній точку A. Точка A поділяє цю лінію на дві частини. Кожна з частин називається променем (або півпрямою), а точка Aназивається початковою точкою. Вважається, що точка А є частиною променя.

3. Два промені називаються доповняльними, якщо вони мають спільний початок і доповнюють один одного до прямої; або мають спільний початок і утворюють розгорнутий кут.

5. Найчастіше використовуються три великі латинські літери, середня з яких відповідає вершині, а дві інші разом із вершиною задають промені.

6. Величина розгорнутого кута завжди становить 180°.

7. Точка, що лежить на прямій, ділить пряму на дві частини, кожна з яких називається променем, що виходить із цієї точки. Цю точку називають початком кожного з променів.